Бока́та, ти, ж. = Бука́та. Желех. Ум. Бока́тка.
Бока́тий, а, е. Бокастый. Бокатий горщик. Волч. у. Стіг бокатий. Волч. у.
Боківня́, ні́, ж. 1) Судак короче девяти вершков. 2) 500 штук уложенной вместе рыбы. Желех. 3) Утя́ти боківні́. Упасть на бок.
Бо́кла, ли, ж. = Бо́клаг. Новомоск. у.
Бо́клаг, га, м., бокла́га, ги, ж. Плоский боченок. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.
Боклажо́к, жка́, м. 1) Ум. от бо́клаг. 2) Головастик. Вх. Пч. II. 17. 3) Порода яблок. Вх. Зн. 4.
Бо́клак, ка, м. = Кола́ч 3. Kolb. I. 48, 70.
Бокла́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Желех.
Бо́кло, ла, с. = Бо́клаг. Брацл. у.
Бокови́й, а́, е́. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. I. 231. Бокови́й ві́тер. Ветер, дующий в бок судна. Мнж. 148. 2) Сторонний. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. НВолын. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) —ва́ сестра́. Шутливое название жены, а чаще — жены невенчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Бокови́на, ни, ж. 1) Одна сторона предмета. 2) Полевая доска у плуга. Херс. Ум. Бокови́нка.
Бокози́йник, ка, м. = Зизоо́кий. Шух. I. 33.
Бо́ком, нар. Боком. Бо́ком ті то ви́лізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. Бо́ком сі де́ржит від ме́не. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Боко́р, ра, м. Плот. Угор.
Бокорва́н, на, м. Карбункул, огневик. Угор.
Бокре́йда, ди, ж. Букет искусственных цветов, или павлинье перо, даримые невестой и дружка́ми жениху и шаферам. Гол. IV. 400, 368.
Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Боку́ри, мн. Кожаный пояс. Желех. См. Буку́рія.
Бо́кша, ші, ж. Корова такого же цвета, как и бокші́й. Желех.
Бокши́стий, а, е. О масти: с белыми пятнами на боках. Желех.
Бокші́й, шія́, м. Вол черный или серый с белыми боками или белый с черными или серыми боками. Желех.
Бола́, ли́, ж. Тяжелая болезнь, эпидемическая болезнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Каменец. у. *Черемш. «Соло вигибає».
Болбо́т, та, м. Болтун. Левиц. I. 257.
Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать, *балабонить. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Болботли́вий, а, е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящий. Вх. Зн. 4.
Болга́р, ра, м. Болгарин. Желех. См. Бовга́р. Ув. Болга́рище. Левиц. Пов. 143.
Болга́рка, ки, ж. 1) Болгарка. 2) Род шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. III. 98. См. Бовга́рка.
Болга́рський, а, е. Болгарский. Желех. Що у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. I. 122.
Болга́рщина, ни, ж. Болгария. Желех.
Болди́га, ги, ж. Каменная глыба. Миус. окр.
Бо́ле, нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Каменец. у.
Бо́лезний, бо́лесний, а, е = Бо́лісний. Плач… болезний. МВ. I. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говорит о пасынке или падчерице). Фр. Пр. 103. До матері сі пречистої, до святої сі матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Бо́лезність, ности, ж. Болезнь. Драг. 29.
Бо́лезно, бо́лесно, нар. = Бо́лісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. II. 48.
Бо́лещ, щі, ж. Болезнь; переносно: скорбь, огорчения. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі
