246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246. 2) = Буз, бузо́к
Бо́зінька, ки, м. Ум. от бо́зя.
Бо́зкий, а, е. Божеский. Да везуть царя до господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Бо-зна = Біг зна. Бог знает. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3515. Бо-зна-коли́шній. Очень давний. Хліб черствий, бо-зна-колишній. Рк. Левиц. Бо-зна що. а) Бог весть, что. б) Пустяки. Не говоріть бо-зна чого. Левиц. Пов. 289.
Бозу́лка, ки, ж. Ум. от бозу́ля.
Бозу́ля, лі, ж. Шишка (на теле), желвак, то же, что и гу́ля. Вх. Лем. 393. Ум. Бозу́лька.
Бозю́сьо, ся, м. = Бо́зя. Детское ласкательное от бог. О, бозюсю! Вх. Лем. 393.
Бо́зя, зі, м. 1) Бог (детск.). О. 1861. VIII. 8. 2) Бо́зя калачі́ везе́. Так говорят детям, когда гром гремит. То же значение: бо́зя сва́риться. Ном. № 564. 3) Піти́ до бо́зі. Пойти в церковь. Черк. у. Ум. Бо́зінька.
Бо́їсько, ка, с. = Тік (у стодо́лі). Kolb. I. 59. Вх. Лем. 393.
Бо́їти, бо́ю, їш, гл. О молоке: кипеть. Про молоко не можна казати, що воно кипить, лише боїть. Шух. I. 214.
Бо́їще, ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Место битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Драг. 262. Или здесь просто = тік? См. Бо́їсько.
*Бой, бо́ю, м. 1) Страх, боязнь. Настрахали його, то він од бою і додому не приходив. Розпустився, проти батька бою не має. Крим. 2) Межд. Гей. Сл. Нік. 3) = Бій. Сл. Нік.
Бо́йє? меж. Да? в самом деле? Вх. Зн. 3.
Бо́йка, ки, ж. Украинка-галичанка, жительница Бо́йківщини. Желех.
Бо́йкатися, каюся, єшся, гл. = Боя́тися. Вх. Уг. 228.
Бо́йкий, а, е. Хороший. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Змиев. у. Бойка дівчина. Змиев. у.
Бойки́ня, ні, ж. = Бо́йка. Желех.
Бойкі́вський, а, е. К бо́йку относящийся, ему принадлежащий. Желех.
Бойкі́вщина, ни, ж. Место жительства бойков — погорье Стрыйского и Самборского уездов в Галиции. Гол. I. Вступл. 712.
I. Бо́йко, нар. Хорошо. Змиев. у. Славяносерб. у.
II. Бо́йко, ка, м. Горец-украинец из Галиции, житель погорья Стрыйского и Самборского уездов. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. II. 108.
*Бойко́, ка́, м. Забияка. Сл. Яворн.
Бо́йло, ла, с. Битье, *побои. Матчино бойло не болить. Грин. I. 238.
Бо́йний, а, е. О заряде: боевой. ЗОЮР. I. 70. Бойний патрон.
Бойни́ця, ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Бо́йня, ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Киев. г.
Бойови́й, а, е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101.
Бойови́сько, ка, с. = Бойови́ще. Федьк. I. 134.
Бойови́ще, ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
*Бойовни́й, а, е. Свойственный бойцу. Сл. Дубр.
Бойовни́чий, а, е. Свойственный бойцу. Шейк.
Бойський, а, е = Бойкі́вський. Желех.
Бойча́к, ка́, м. ? Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. III. 54.
Бойчи́ха, хи, ж. Жена бо́йка. Желех.
Бойчу́к, ка́, м. Молодой бо́йко. Желех.
Бо́ка, нар. = Бо́ком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло неньки. К. Дз. 146.
Бока́нь, ня́, м. Полнобокий, бокастый. Желех.
Бокаса́, нар. Боком, бочком. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.
