Божестве́нний, а, е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Божество́, ва́, с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284.
Бо́жечко, ка, м. = Бо́женько. Вх. Уг. 228.
Боже́чок, чка, м. Крестик нательный. Мил. М. 60.
Божи́дерев, ва, м. — ди́кий = Бі́ждерев. Вх. Пч. I. 8.
Бо́жий, а, е. 1) Божий, божеский. Божа воля, божа й сила. Ном. Усе божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до божого дому. Харьк. г. 3) Бо́жа ма́ти. Богоматерь. 4) Бо́жий дар. Причастие. До божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) Бо́же де́рево = Біжде́рево. 6) Бо́жа по́стіль. Смертный одр. Скоро мати старая, лежачи на божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) Бо́жа пта́шка. Пчела. Ном. № 409. 8) Бо́жа роса́. Молоко. О. 1862. IV. 89. За божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) Бо́жа ру́чка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. I. 132. 10) На бо́жій доро́зі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на божій дорозі. Кв. 11) Бо́жу хвалу́ за хвіст тягти́. Звонить в колокола (насмешл.). 12) На бо́же да́ти. Дать на службу церковную, на молебен. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на боже, Миколаю. Дала на боже карбованця. НВолын. у. 13) Іди́ ж ти в бо́жу путь. Иди с богом. Мет. 15. 14) Святи́й та бо́жий. Говорится о человеке, прикинувшемся кротким и добродетельным. Левиц. Пов. 314. *15) Пусти́ти у бо́жу путь. Отправить на тот свет. Хот. Нік.
*Божи́стий, а, е. Божеский, божественный. Франко. «В поті чола».
Божи́ти́ся, жу́ся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Божи́ця, ці, ж. = Боги́ня. Шейк. Каже одуд до бога: «Зроби, боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею». Рк. Левиц.
Божи́ще, ща, с. Идол. К. МХ. 13. Велик господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, господь же сотворив вселенну. К. Псал. 221.
Божі́ння, ня, с. Божба. Борз. у. Божіння тобі нічого не поможе. НВолын. у.
Бо́жка, ки, ж. = 1) Божі́ння. Шух. I. 41. *2) Боженька. Божка його знає. Черемш. «Верх.».
Божка́рь, ря́, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
*Бо́жкати, каю, єш, гл. Поминать часто бога. Жінка… тільки божкала. Гр. Григоренко.
Божкода́йло, ла, м. = Божка́рь. (Галиц.). Желех.
Божкоро́діти, джу, диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Божкува́ти, ку́ю, єш, гл. Постить. Желех.
Божни́к, ка́, м. = Біжни́к. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) Рушни́к-божни́к. Полотенце для украшения икон. Вас. 168. 3) Продавец икон. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. Божничо́к. Рудч. Ск. II. 27.
Божни́ця, ці, ж. 1) = Божни́к. Мил. 170. 2) Храм, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці», а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Ном. № 11728. Чаще: иноверческий храм. «Підем до костьола». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!.. Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Св. Л. 86. Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Гн. I. 41. Ум. Божни́чка.
Божничо́к, чка́, м. Ум. от божни́к.
Бо́жо, нар. 1) По-божьему. 2) О душевном состоянии: хорошо, приятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Божо́к, жка́, м. 1) Ум. от біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идол, кумир. 3) Род детской игры. Ив. 4) — сви́нний. Свиной желудок. Вх. Зн. 3. См. Богу́н 2.
Боз, бзу, м. 1) = Бузина́. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V.
