миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. Бода́й тебе́, бода́й вас! Употребляется в виде добродушного неодобрения, порицания. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. Бода́й не ка́зати. Лучше бы не говорить. *4) Хотя, хоть, хотя бы. Ще доки не впала у село чутка, що його Штефана вбила куля, тоді він бодай перед людьми напростовувався. Черемш. 5) Едва-ли. Хроничні заразні хороби бодай чи не гірші від гострих. М. Лев.
Бода́к, ка́, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. I. 9. Ум. Бодачо́к.
Бодачо́к, чка́, м. 1) Ум. от бода́к. 2) Раст. Cirsium pannonicum. Лв. 97.
Бодва́нка, ки, ж. Продолговатый шапли́к (см.). Вх. Уг. 228.
Бо́денька, ки, ж. Ум. от бодня.
Боденьча́, ча́ти, с. Посуда, в которой пахтают масло. Вх. Лем. 393.
Бодла́к, ка́, м. = Будя́к? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Бодла́чча, ча, с. Соб. от бодла́к. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Бодля́к, ка́, м. = Бодла́к. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі. Гн. I. 169.
Бо́днарь, ря, м. и пр. = Бондарь и пр. Шух. I. 249. *Хот. Нік.
Бо́дня, ні, ж. Кадка или род улья с крышкой и замком. Мет. 213. Шух. I. 106. Чуб. VII. 383, 388. Рисунок: Шух. I. 250. Ум. Бо́денька. Впала боденька з гори. Ном. № 70, стр. 292.
*Бодра́к, ка́, м. О человеке: бодрый, молодец. Я з чоловіком в хаті спимо, а мої бодраки в сінях на колоді. Крим.
Бодре́нно, нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Бо́дрий, а, е. Бодрый. Котл.
Бодри́ти, рю́, ри́ш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Бодри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. = Бодри́ти. Котл. Кв.
Бо́дро, нар. Бодро. Кв.
Бодро́к, ка́, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Бодя́га, ги, ж. Речная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. I. 137.
Бодя́к, ка́, м. Раст.: а) = Будя́к. Бодяки замісь ячменю родять. К. Іов. 69. 2) Onoporda acanthium. Шух. I. 21. Ум. Бодячо́к.
Бодя́н, ну́, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили… настояную на бодян. Котл. Ен. III. 63.
Бодяні́вка, ки, ж. Водка, настоянная на бодяні́. Сим. 143.
Бодя́чий, а, е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Бодячок, чка́, м. 1) Ум. от бодя́к. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
*Боєспроможний, а, е. Боеспособный. Пр. Пр.
Боє́ць, *бійця́ и бойця́, м. 1) Боец. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90. *2) Одинец (камень в реке). Сл. Дубр.
Божа́тися, жа́юся, єшся, гл. = *Пожа́литися. Божайся, боже! Волынь.
Божба́, би́, ж. = Божі́ння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Божде́ре́вок, вка́, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
*Божеві́лець, льця, м. = Божеві́льник.
Божеві́лля, ля, с. Сумасшествие.
Божеві́льний, а, е. Сумасшедший, помешанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедший человек, безумец. Желех.
Божеві́льно, нар. Безумно, как сумасшедший. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. I. 123.
Божеві́льня, ні, ж. Больница или дом для умалишенных. Шейк.
Божево́літи, лію, єш, гл. Сходить с ума. Єв. І. X. 20.
Бо́женькатися, каюся, єшся, гл. = Божи́тися. Желех.
Бо́женько, ка, м. Детск. бог. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. I. 18.
