*Богознева́жливий, а, е. Кощунственный. Міяков. «Архив. літерат.». Журн. «Наше Минуле» р. 1919.
Боголю́бець, бця, м. Боголюбец.
Боголю́бний, а, е. Боголюбивый.
Боголю́бно, нар. Боголюбиво. Чуб. I. 176.
Богома́з, за, м. 1) Иконописец. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописец, маляр. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Богома́зів, зова, ве. Относящийся к иконописцу, к плохому живописцу, принадлежащий ему.
Богома́ти, богома́тір, тері, ж. Богоматерь. Чуб. I. 165.
Богомі́лець, льця, м. Богомолец.
Богомі́лка, ки, ж. Богомолка.
Богомі́лля, ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) Жиді́вське богомі́лля. Все предметы, употребляемые евреями при молитве.
Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Богомі́льниця, ці, ж. Молельня, молитвенный дом. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
*Богонатхне́нний, а, е. Боговдохновенный. Богонатхненна наука. Крим.
Богонена́видник, ка, м. Ненавидящий бога. К. (Желех).
Богоно́сець, сця, м. Носящий бога. В загадке — осел, везший Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Бо́гонько, ка, м. Ум. от біг, бог.
Богоприя́тний, а, е. Любезный богу, угодный богу. Моя квіточко, моя зоринко богоугодна, богоприятна. (Из молитвы нищих). ЕЗ. V. 242.
*Богорі́вний, а, е. Богоравный. Одисей богорівний. Байда-Ніщ.
Богоро́дицький, а, е. Богородичный. Богоро́дицька трава́. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Богоро́диця, ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої богородиці. Чуб. III. 325. 2) Молитва к богородице: богородице діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Ку́ца богоро́диця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. ХСб. I. 75. 4) Капюшон в плаще, свите, бурке. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 9, 45. КС. 1893. V. 279. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Богоро́дичний, а, е = Богородицький. Богоро́дичний че́пчик. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138. Богоро́дична коса́. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. I. 113.
Богоро́жник, ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. I. 133.
Богослі́в'я, в'я, с. 1) Богословие. 2) Последний класс духовной семинарии. Сим. 175.
Богосло́в, ва, м. 1) Богослов. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанник последних двух классов духовной семинарии. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. I. 230.
Богосло́вити, влю, виш, гл. Вести речь о боге.
Богосло́вський, а, е. 1) Богословский. К. Кр. 8. 2) Относящийся к последним двум классам духовной семинарии. Богословський клас. Левиц. I. 153.
Богоуго́дний, а, е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 242.
Бо́гочко, ка, м. Ум. от біг, бог.
Богува́ти, гу́ю, єш, гл. Быть богом. Шейк. Чуб. I. 235. Гол. II. 225. Ой боже наш, боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ. 302.
Богумі́лля, ля, с. = Богомі́лля. Ум. Богумі́ллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко. Мнж. 3.
*Богумі́льний, а, е = Богомі́льний. Вона богумільна від сестри. Крим.
Богу́н, на́, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развешивают сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудок, первый желудок жвачных животных, rumen. Желех. *3) Богу́н-зі́лля. Душистая лесная трава. Сл. Яворн.
Бода́й, сз. Дай бог, о, если бы, — то же, что и богда́й. Бодай тебе, мій
