цульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46. 3) Металлическая цепочка, украшающая кожаный пояс гуцула. Шух. I. 127. 4) Медный кружок, род пуговицы, употребляемый (во множестве) для украшения гуцульских кожаных сумок, ремней, сбруи и пр. Шух. I. 279, 293.
Бо́втнути, ну, неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть в воду. Левиц. I. 495. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. I. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! НВолын. у.
Бовту́н, на́, м. 1) Испорченное яйцо. НВолын. у. *2) Любящий болтаться в воде. Сл. Яворн.
Бовть! меж. 1) Бултых! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
Бовтю́к *и бовтя́к, ка́, м. = Бовту́н. Ум. Бовтючо́к.
Бог, га, м. 1) см. Біг, бо́га. *Люби́ти, як бога. Обожать. Крим. *Стари́й бог. Бог-отец. Намалював і старого бога і… богородицю. Крим. 2) Река Южный Буг. Левч. 187. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Нп). *…До самого Богу, по тую Бендерську дорогу. Нп.
Бо́гад, ду, м. В свадебном обряде то же, что и поса́д, место для новобрачных. Чуб. IV. 143.
Богара́дити, джу, диш, гл. Помогать материально, благодетельствовать, *помогать из милости. Сл. Нік. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екатериносл. г.
Бога́тий, а, е, прил., богаті́ти, ті́ю, єш, гл. и пр. = Бага́тий, багаті́ти и пр.
Богда́й, сз. Дай бог! Богдай ніхто такого не діждав. МВ. I. 73. См. Бода́й.
Богда́нка, ки, ж. Данная богом. Доню моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо? Сумск. у.
Богила́, ли́, ж. = Бугила́. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Боги́нин, на, не. Принадлежащий богине. К. МБ. II. 137.
Боги́ня, ні, ж. 1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть. Котл. Ен. 2) Употребляется как название обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині. Чуб. V. 250.
Бо́гів, гова, ве. Божеский, богу принадлежащий. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. Бо́гів шлях. Млечный путь. Черном. Бо́гова коро́ва. Жук олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Богми́тися, млю́ся, ми́шся, гл. = Божи́тися. Вх. Лем. 393.
Богобі́йний, а, е. Богобоязливый.
Богобі́йність, ности, ж. Богобоязливость.
Богобі́йно, нар. Богобоязненно.
Богобоязли́вий, богобо́язний, а, е = Богобі́йний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Богобоязли́во, богобо́язно, нар. = Богобі́йно.
Богобоя́щий, а, е = Богобі́йний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Боговго́дниця, ці, ж. Богоугодница, богу угождающая. Яра пчілонька — боговгодниця. Грин. III. 38.
*Богогові́йний, а, е. Богобоязненный, благочестивый. Як-би то всі люди були такі богоговійні, як дядько Федюсь, тоді було-б на світі инакше. Т. Борд. 68.
Богода́вець, вця, м. Данный богом (в сказке). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав, і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Богодухнове́нний, а, е. Боговдохновенный. Псалми… богодухновенний Давид оставив нам у Псалтирі. К. Гр. 20.
Богознева́га, ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.
