Не випада́є. Не следует, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. I. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значит, следовательно, выходит. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Випадко́вий, а, е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
*Випадко́во, нар. Случайно.
*Ви́падком, нар. Случаем, случайно.
Ви́падок, дку, м. Случай. Пішло́ на ви́падок. Пошло на беду. Ном. № 1768. Ви́падком ви́пасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахом. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. Ви́падком. Случайно.
*Ви́пал, лу, м. 1) Обжигание. Сл. Тутк. 2) Выжигание, сжигание. 3) Залп. 4) Выстрел. Слов. Нік.
Ви́палити. См. Випа́лювати.
Випа́лювання, ня, с. Выжигание.
Випа́лювати, люю, єш, сов. в. ви́палити, лю, лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? Рудч. Ск. I. 94. 2) Стрелять, выстрелить, выпалить, дать залп. Випалив, і лях схилився набік. Стор. М. Пр. 131.
Випаля́ти, ля́ю, єш, гл. = Випа́лювати.
*Ви́панітрувати, рую, єш, гл. Выискать, отыскать. Чи лихо якесь навернуло цего шандаря, — думав він, — що випанітрував циганів у такій схованці, де їх досі ніяк власть не добачала. Франко.
*Ви́панок, ка, м. Выскочка. Хіба він справжній пан? Це випанок, вибився в пани з наших таки простих мужиків. Якийсь випанок сміє мені отаке говорити. Крим.
*Ви́пар, ру, м. 1) Испарение. І синій чад, змішавшись з нудним запахом воску та з випаром тіл, висів над глухим гомоном в хаті. Коцюб. 2) Выпаривание. Сл. Нік.
Ви́парити, ся. См. Випа́рювати, ся.
*Ви́парний, а, е. Испарительный. Сл. Дубр.
*Випаро́вування, ня, с. Выпаривание, испарение. Сл. Нік.
Випаро́вувати, вую, єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Ви́парубок, бка, м. Подросток. Мнж. 177.
*Випа́рювання, ня, с. Выпаривание. Сл. Нік.
Випа́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́парити, рю, риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высечь. Випарили різками. Шевч. 299.
Випа́рюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́паритися, рюся, ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Ви́пас, су, м. 1) Пастбище, подножный корм. Випаси добрі. *2) Скотоводство. У нас один промисл — хліборобство, а випасом і рибальством у нас ніхто не займається. Крим.
Випаса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́пасти, су, сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Ви́паскудити, джу, диш, гл. Изгадить, загадить.
Ви́паскудитися, джуся, дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Ви́пасти. См. Випада́ти и випаса́ти.
Випа́сувати, сую, єш, гл. = Випаса́ти. Лемішка випасував товар на степах до різниць. Левиц. I. 239.
Ви́патрати, раю, єш, гл. 1) Испачкать. *2) Выпотрошить. Андрій випатрав (вівцю). М. Лев.
Ви́пахатися, хаюся, єшся, гл. Выдыхаться, очиститься от запаха. Се вже трохи хата випахалась, а то так смерділа димом.
Ви́пекти, ся. См. Випіка́ти, ся.
Ви́пелешити, шу, шиш, гл. Искоренить, уничтожить все. Вх. Уг. 230.
Випереджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. ви́передити, джу, диш, гл. Опережать, опередить, обгонять, обогнать. Ну, тепер, — каже чорт, — хто кого випереде, того буде пані. Рудч. Ск. I. 68.
