Випорожня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́порожнити, ню, ниш, гл. Опорожнять, опорожнить. Кутки́ ви́порожнять. Заберут все имущество из дому. Ном. № 10824.
Випорожня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́порожнитися, нюся, нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Ви́пороти. См. Випо́рювати.
*Випорса́ти, са́ю, єш, гл. Выскальзывать, выскакивать. Випорсає з рук. Щось випорснуло з рота, аж я злякався. Крим.
Ви́порснути, ну, неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. I. 31.
Ви́порток, тка, м. Выпороток, мертворожденное животное. Вас. 198.
Випорха́ти, ха́ю, єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Випо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́пороти, рю, реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высечь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Ви́посажити, жу, жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
*Ви́постити, шу, стиш, гл. Получить посредством постничанья, выпостничать. Хоче випостити в бога прощення всіх гріхів. Крим.
Ви́постувати, тую, єш, гл. Пропостить. Три дни випостувати. К. Бай. 102.
Ви́почити, чину, неш, гл. Отдохнуть.
Ви́пра́ва, ви, ж. 1) Выпрямление; исправление. 2) Отправка; отправление. 3) Имущество, даваемое дочерям при выходе замуж, состоящее из белья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шку́ри. Выделка кожи. Ум. Ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Ви́правдати, ся. См. Випра́вдувати, ся.
Ви́правдитися, ся. См. Випра́вдувати, ся.
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Випра́вдуватися, дуюся, єшся, сов. в. ви́правдатися, даюся, єшся и ви́правдитися, джуся, дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.
Ви́правити, ся. См. Виправля́ти, ся.
*Ви́правка, ки, ж. 1) Исправление, поправка. Каже мені вчитель: «пиши». Я написав. Він поробив виправки. Крим. 2) Справка. Учини́ти ви́правку. Навести справку. Сл. Яворн.
*Виправляння, ня, с. Выправка, выправление. Сл. Дубр.
Виправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́правити, влю, виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. Рудч. Ск. I. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованию обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. Рудч. Ск. I. 37. 5) — дочку́. При выходе дочери замуж наделять бельем, платьем, посудой и иной домашней утварью. 6) — шку́ру. Выделывать, выделать кожу. Шух. I. 254.
Виправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́правитися, влюся, вишся, гл. 1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198. 2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165. 3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатериносл. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176. 4) Отправляться, отправиться.
Ви́прасувати, сую, єш, гл. Выгладить.
Ви́прати, перу, реш, гл. Вымыть (о белье). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Ви́працювати, цюю, єш, гл. Заработать тяжелым трудом.
*Ви́прашувати, шую, єш, гл. Выполоть. Випрашує картоплі грядку та й годі далі робити. М. Лев.
*Ви́приск, ку, м. Бьющий ключ. Сл. Тутк.
