стружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
*Ви́струнитися, нюся, нишся, гл. Вытянуться в струнку. Сл. Яворн.
Ви́студити. См. Висту́жувати.
Висту́жувати, жую, єш, сов. в. ви́студити, джу, диш, гл. Студить, выстудить.
Ви́ступ, пу, м. Выступление. Желех.
Виступа́ти, па́ю, єш, сов. в. ви́ступити, плю, пиш, гл. 1) Выступать, выступить. 2) Выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 3) — на що. Вступать, всходить, становиться на что.
Ви́ступець, пця, м. 1) Род танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда как наречие: Ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. *Гоголем, походочкой. Чорногуз ходить виступцем. Херс. Нік. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном., стр. 233.
Ви́ступити. См. Виступа́ти.
Ви́ступка, ки = Покри́тка. Вх. Зн. 7.
Ви́ступцем. См. Ви́ступець 1.
Ви́ступці, нар. = Ви́ступцем.
Вистьо́бувати, бую, єш, сов. в. ви́стьобати, баю, єш, гл. *Выхлёстывать, выхлестать, выстегивать, выстегать.
Вистяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стягти, гну, неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Вистяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́стягтися, гнуся, нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся. Св. Л. 205.
Ви́стягом, нар. В строчку.
*Висува́нець, нця, м. Выдвиженец. Пр. Пр.
Висува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́сунути, ну, неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть.
Висува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́сунутися, нуся, нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні. Левиц. I. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. I. 134. 4) Выставляться, выставиться на показ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба виставлятись. Котл. НП. 381.
*Ви́сувка, ки, ж. = Шухля́да 1. Сл. Яворн.
*Висувни́й, а́, е́. Выдвижной. Сл. Дубр.
Ви́судити, джу, диш, гл. Добыть судом. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521.
Ви́сукати. См. Вису́кувати.
Вису́кувати, кую, єш, сов. в. ви́сукати, каю, єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Ви́сунути, ся. См. Висува́ти, ся.
Ви́сурмити, млю, миш, гл. Протрубить.
Висуша́ти, ша́ю, єш и вису́шувати, шую, єш, сов. в. ви́сушити, шу, шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. I. 73.
*Вису́шування, ня, ср. Высушивание. Сл. Нік.
Ви́схлий, а, е. Иссохший.
*Ви́схнення, ня, ср. Высыхание. Сл. Нік.
Ви́схнути. См. Висиха́ти.
*Ви́сходитися, жуся, дишся, гл. 1) Подняться (о тесте). Паляниця висходилась через міру. Н.-Лев. 2) Взойти (о растении). Висходився овсюг та инше сміття. Є. Чикал.
*Ви́сшість, ости, ж. Превосходство. З почуттям власної висшости, виразом призирства до темного хлопства… пан писар… звернувся плечима до громади. Коцюб.
Вись, сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Ви́сякати, каю, єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Ви́сякатися, каюся, єшся, гл. Высморкаться.
