Сторінка:Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf/274

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ви́стіг, гу, м. Строчка в шитье. Харьк. г. Полтавск. г.

Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.

*Вистобу́рчувати, чую, єш, сов. в. ви́стобурчити, чу, чиш, гл. Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. (Ковблики) вистобурчують свою тупу вусату мордочку аж над воду. Франко.

Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обедню. К. ЧР. 100.

Висто́юватися, сто́ююся, єшся, сов. в. ви́стоятися, стоюся, єшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.

Вистоя́лка, ки, ж. Настойка.

*Ви́стояний, а, е. Выстоявшийся. Біжать коні, бо вистояні, та й гладкі та здорові. Проскурівна.

Ви́стояти, ся. См. Висто́ювати, ся.

Вистраша́ти, ша́ю, єш, сов. в. ви́страшити, шу, шиш, гл. Выгонять, выгнать, напугав.

Ви́стрелити. См. Вистре́лювати.

Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстреливать, выстрелить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.

Ви́стреляти, ляю, єш, гл. Перестрелять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.

Ви́стриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде. Черн. г.

Ви́стрибнути, ну, неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.

Ви́стрибом, нар. Вприпрыжку (бежать). Желех.

Вистри́бувати, бую, єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать, *выделывать ногами. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20.

Вистрига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стригти, жу, жеш, гл. 1) Выстригать, выстричь. 2) Только сов. в. Остричь всех. Одбірають на росколи овець… і стрижуть. Вистригши, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.

Ви́стріл, лу, м. Выстрел. Стор. II. 156.

*Вистрі́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. = Вистре́лювати. Сл. Нік.

Вистріля́нка, ки, ж. Название ружья. Встречено в песне в ум. виде: Вистріля́ночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Нп.

Ви́стріпати, ся. См. Вистрі́пувати, ся.

Вистрі́пувати, пую, єш, сов. в. ви́стріпати, паю, єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки в ткани).

Вистрі́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ви́стріпатися, паюся, єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались. Мнж. 178.

Ви́стріхнути, хну, неш, гл. ? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.

Ви́строїти, ся. См. Вистро́ювати, ся.

Ви́стромити, ся. См. Вистромля́ти, ся.

Вистромля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́стромити, млю, миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. I. 494.

Вистромля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́стромитися, млюся, мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, выткнуться.

Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будува́ти, збудува́ти. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.

Вистро́юватися, стро́ююся, єшся, сов. в. ви́строїтися, строюся, їшся, гл. Наряжаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.

Ви́стругати. См. Вистру́гувати.

Вистру́гувати, гую, єш, сов. в. ви́стругати, гаю, єш, гл. 1) Выстрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою ви-