Вито́чувати, чую, єш, сов. в. ви́точити, чу, чиш, гл. 1) Выцеживать, выцедить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Стор. МПр. 90. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточила! Г. Барв. 364. 2) Выгрызать, выгрызть (о мышах, червях). Миші виточили дірки в хлібі. 3) Точить, выточить (на токарном станке). Шух. I. 304. 5) Выкатить (из сарая). Я виточу висага і в нього запряжу. 6) — брехню́. Врать, соврать. Константиногр. у.
*Ви́тра́та, ти, ж. Трата, расход.
Ви́тратити, ся. См. Витра́чувати, ся.
Ви́тратка, ки, ж. Расход, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
*Ви́трачений, а, е. Израсходованный. Сл. Нік.
Витра́чувати, чую, єш, витрача́ти, ча́ю, чаєш, сов. в. ви́тратити, чу, тиш, гл. 1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила. 2) Губить, погубить, истребить. *3) Тратить, затрачивать, потратить, расходовать, израсходовать (об энергии, механич. силе и т. п.).
Витра́чуватися, чуюся, єшся, витрача́тися, ча́юся, ча́єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. 1) — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить без остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101. *2) Тратиться, расходоваться, истратиться (о тепле, энергии и т. п.).
Витребе́ньки, ньок и ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Стор. МПр. 66. Ум. Витребе́ньочки. Нема дівчат до роботи, тільки на витребеньочки. Грин. III. 647.
Витребе́нькувати, кую, єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Витребе́нькуватий, а, е. Прихотливый, капризный.
Витребе́ньочки. Ум. от витребе́ньки.
Ви́требити. См. Витребля́ти.
Витребля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́требити, блю, биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. I. 65. О. 1862. I. 64.
Ви́трибки, ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть бог витрибки. Ном. № 4619.
Витрива́л, лу, м. 1) Невспаханное место между полями. Ми сіли на витривалі. Екат. у. (Залюб.). *2) Открытое место. Поставив хату на витривалі, за селом… стоїть хата на всі чотирі вітри. Сл. Яворн. (Испорченное — интервал?).
*Витрива́лий, а, е. 1) Выносливый, прочный. 2) Усердный, усидчивый. Сл. Нік.
*Ви́тривалість, лости, ж. Выносливость, прочность. Сл. Нік.
Ви́тривати, ваю, єш, гл. 1) Вытерпеть. 2) Выдержать.
Ви́тримати, маю, єш, гл. Выдержать. Не витримала… та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
*Витри́мувати, мую, муєш, гл. Выдерживать.
Ви́тришкати, каю, єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Змиев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Змиев. у.
Ви́тришок, ви́тришки. См. Ви́трішок.
*Ви́трібувати, бую, єш, гл. Испробовать, испытать. Ні, вже про скриньку нікому не скажу, аж поки не буде в мене, оттут на тоці, і поки сам не витрібую, що в ній за сила. Франко.
Ви́тріпати, паю, єш, гл. Вытрепать.
Витрішкоо́кий, витрі́шкуватий, а, е. Пучеглазый.
Ви́трі(и)шок, шка, м. Первоначально — вытаращенный глаз, но употребляется теперь только в выражении Ви́трі(и)шка ззів. Прозевал, проглядел. Ном. № 6602. Употребительнее во мн. числе в выражении: Ви́трі(и)шки їсти, лови́ти, купува́ти, продава́ти. Ротозейничать, глазеть. Та що його
