Ви́тішити, шу, шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. III. 358.
Ви́тіяти. См. Витіва́ти.
Ви́тка, ки, ж. 1) Цилиндр для удлинения ступицы колеса, сообразно длине оси, — надевается между ступицей и чекой. 2) = Ужі́вка. Вх. Зн. 7. 3) Обруч для бочки из молодой ели или орешины. Вх. Зн. 7.
Ви́ткати, тчу, чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Витки́й, а́, е́. Вьющийся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Ви́ткнути, ся. См. Витика́ти, ся.
Витліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́тліти, лію, єш, гл. Истлевать, истлеть.
Ви́тлумачити, чу, чиш, гл. Об'яснить.
*Ви́тлумити, лю, миш, гл. Выжить, вывести. Ніяк не витлумлю мух із хати. Крим.
Ви́тнути. См. Витина́ти.
Ви́товкмачити, чу, чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, раз'яснить.
Ви́товкти, вчу, чеш, гл. 1) Выдавить, *высморкаться. Витовчи ніс, бо вже було би убогому жидові помазати віз. Ном. № 11267. *2) Выдолбить (урок, молитву). Сл. Яворн.
Вито́ка, ки, ж. Куча орехов, собранных лесной мышью. Вх. Уг. 230.
*Ви́толковувати, вую, єш, сов. в. ви́толкувати, кую, єш, гл. Раз'яснить, растолковать. Тепер я все розібрав, бо він мені витолкував. Витолкуйте мені, чого ви од мене хочете. Крим.
Ви́толочити. См. Витоло́чувати.
Витоло́чувати, чую, єш, сов. в. ви́толочити, чу, чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. II. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. I. 350.
Ви́тонути, ну, неш, гл. Выступить из воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). См. Витава́ти.
*Ви́топка, ки, ж. Выплавка. Сл. Тутк.
Вито́плювати, люю, єш, сов. в. ви́топити, плю, пиш, гл. 1) Вытапливать, вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жир, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металл). 4) Перетопить всех. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває… Сорок тисяч війська витопляє. АД. I. 269.
Витопля́тися, ля́юся, єшся, вито́плюватися, лююся, люєшся, сов. в. ви́топитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. III. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Вито́птувати, тую, єш, сов. в. ви́топтати, пчу, чеш, гл. 1) Вытаптывать, вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Ви́топцювати, цюю, єш, гл. = Ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
*Ви́торг, гу, м. Выручка. Сл. Нік.
Виторго́вувати, вую, вуєш, сов. в. ви́торгувати, гую, єш, гл. Выторговывать, выторговать.
Ви́торопень, пня, м. 1) Оторопелый, растерянный. Ви́торопні лови́ти. Ворон ловить, глазеть. Змиевск. у. Диви́тись ви́торопнем. Смотреть растерянно. 2) Пучеглазый.
Ви́торопитися, плюся, пишся, гл. Вытаращить глаза.
Виторо́плюватий, а, е. Оторопелый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Ви́торохтіти, хчу, тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у.
Ви́торочити. См. Виторо́чувати.
Виторо́чувати, чую, єш, сов. в. ви́торочити, чу, чиш, гл. 1) Выдергивать, выдернуть (нитки из ткани) Желех. 2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочит землю. Вх. Лем. 398.
Ви́точити. См. Вито́чувати.
Ви́точки, чок, мн. Остатки от очистки зернового хлеба на грохот. Вас. 175.
Ви́точна миш. Лесная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
