Відволо́жити, ся. См. Відволо́жувати, ся.
Відволо́жувати, жую, єш, сов. в. відволо́жити, жу, жиш, гл. 1) Делать, сделать влажным. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утешать, утешить. Лавр. 113. См. прим. при слове Відволо́га.
Відволо́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. відволо́житися, жуся, жишся, гл. Сыреть, отсыреть, делаться, сделаться влажным.
Відволокти́. См. Відволіка́ти.
Відворі́(о́)т, ро́ту, м. 1) Отступление. 2) Отвращение. 3) Отчисление, вычет в уплату долга, вычет из платы рабочего за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у. *4) Оборот, обратная сторона. Сл. Нік.
*Ві́дворіть, роти, ж. Оборот, обратная сторона. Помастю тею мастю — тай ростираю на відворіть руки (обратною стороной руки). Крим.
*Відворо́жувати, жую, єш, сов. в. відворожи́ти, рожу́, жиш, гл. Отвораживать, отворожить. Сл. Нік.
Відворо́тний, а, е. 1) Отвратительный. Відворотне таке воно на смак. *2) Обратный. Сл. Тутк. *Відворо́тне (ого) да́ти, ви́пити. Дать принять снадобье, зелье, способствующее прекращению любви к кому-либо. Відворотного циганка їй давала, щоб за Йвана забулася, дак вона від того мало не кончилась — хвершал врятував. Пир. у., Конон.
Відворо́тно, нар. 1) Отвратительно. Як ті пани їдять жаб? Воно ж одворотно. *2) Обратно. Сл. Тутк.
Відвороча́ти, ча́є, гл. безл. Быть отвратительным. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Відво́хлий, а, е. Отсырелый.
Відво́х(ну)ти, ну, неш, гл. Отсыреть.
Відво́хрити, рю, риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Відвоюва́ти. См. Відвойо́вувати.
Ві́двуд, да, м. = У́дод. Красне пір'я на відвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.
Відв'яза́ти, ся. См. Відв'я́зувати, ся.
Відв'я́зувати, зую, єш, сов. в. відв'яза́ти, жу́, жеш, гл. Отвязывать, отвязать.
Відв'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. відв'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Відга́да, ди, ж. Отгадчица. Ум. Відга́дочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Відгада́й-сон, сна, м. Снотолкователь. Усякі мені сни сняться, — де б то на їх такого відгадай-сна найти. Лубен. у.
Відгада́ти. См. Відга́дувати.
Відга́дка, ки, ж. Отгадка.
Відга́дочка, ки, ж. Ум. от відга́да.
Відга́дувати, дую, єш, сов. в. відгада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвечать, ответить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку. Грин. III. 655.
Відга́л, лу и відга́ль, лю, м. Остановка, отдых, перерыв. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. I. 47. На відга́лі. На досуге, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. I. 20. На ове́с нема́ й відга́лу. На овес постоянный спрос. Борз. у.
*Відгалу́ження, ня, ср. Ответвление. Сл. Нік.
Відганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, не́ш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. I. 58.
Відга́рбувати, бую, єш, сов. в. відга́рбати, баю, єш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Відге́тькуватися, куюся, єшся, сов. в. відге́тькатися, каюся, єшся, гл. Избавляться, избавиться, отделаться от чего. Чим же Марко одгетькався од некрутства? Волч. у. (Лобод.).
Відгі́н, го́ну, м. Отбой. Від баб одгону нема.
