лявою його мудрі вірші. Шевч. 299. *2) Стихотворения.
Ві́рша, ші, ж. Стихотворение, преимущественно школьного происхождения на тему по большей части духовного или нравственно-поучительного, а также исторического содержания, — распространены были в старой украинской литературе. Різдвя́на, велико́дна ві́рша. Поздравительное стихотворение на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно с библейским сюжетом. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедия. V. 126.
*Вірша́рь, ря́, м. = Ві́ршник.
Ві́ршний, а, е. Стихотворный = Віршови́й. Желех.
Ві́ршник, ка, м. Стихотворец. Латинський віршник. Шевч. 298.
*Віршо́ваний, а, е. Стихотворный. Віршований переклад. Сл. Нік.
Віршови́й, а́, е́. Стихотворный. О. 1862. III. 52.
*Віршовни́к, ка, м. = Ві́ршник. Крим.
Віршома́з, за, м. Стихоплет. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Віршува́льник, ка, м. Произносящий поздравительные стихи, ві́ршу; декламатор.
Віршува́льниця, ці, ж. Произносящая стихи; декламатор-женщина. Желех.
Віршува́ти, шу́ю, єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, ві́ршу; декламировать.
Вірьо́вка, ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. Вірьо́вочка.
Вір'я́, р'я́, с. 1) Соб. Жерди. 2) Изгородь из жердей. Рк. Левиц.
Вір'я́н, на, м. Сват. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене з поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Ві́сень, ні, ж. = О́сінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. I. 80).
Ві́сім, восьми́, числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім. Ном. № 3529.
Вісімдеся́т, ти, числ. Восемьдесят.
Вісімдеся́тий, а, е. Восьмидесятый.
Вісі́мка, ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (в картах). КС. 1887. VI. 463. *3) Восьмая доля листа. Сто сторі́нок вісі́мки. Сто страниц в восьмую долю листа. Сл. Нік.
Вісімна́дцятий, а, е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна. Стор. I. 208. *— тума́н. Исключительный дурак. Франко.
Вісімна́дцятка, ки, ж. 1) Полотно в восемнадцать пасом. 2) Рыболовная сеть, в ¼ арш. которой помещается 18 ячей и в длину, и в ширину. Вас. 178.
Вісімна́дцять, ти́, числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ном. № 7991.
Віск, во́ску, м. Воск. Зсукали свічку з ярого воску. Нп. Ум. Вощо́к, воще́чок. Грин. III. 8. Сим. 221.
Віскри́вець, вця, м. Сопливец, возгривец.
Віскри́вий, а, е. Сопливый, возгривый.
Віскря́к, ка́, м. Сопля, возгря.
Віслю́к, ка́, м. 1) Осел. 2) Мул. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти. Ном. № 4133.
Вісни́й, а́, е́. Осевой. Вісни́й ніж = Ві́сник. Желех. Шух. I. 249.
Ві́сник, ка, м. У столяров, бочаров: скобель. Желех.
Вісня́к, ка́, м. = Ві́сник. Вх. Зн. 8. Желех.
Ві́спа, пи, ж. Оспа, Variolae.
Віспа́рь, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г., Екатериносл. г.
*Ві́спина, ни, ж. След от оспы. Звен. у.
*Віспува́тий, а, е. Изрытый оспой. Сл. Нік.
*Вісп'я́ний, а, е. Оспенный. Сл. Нік.
Ві́стка, ки, ж. Весть, известие. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712.
Ві́стове́ць, вця́, м. Вестник. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
