Вістови́к, ка́, м. = Вістове́ць. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21.
Вістовни́ця, ці, ж. Вестница. Зозуленька… вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Ві́стонька, ві́сточка, ки, ж. Ум. от вість.
Ві́стря, ря, с. Острие. Шух. I. 153, 175, 291.
Вість, ти, ж. = Ві́стка. Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Лукаш. 32. Добрі вісті не лежать на місці. Ном. № 13835. Таке життя, що хоч без вісти тікай. Мир. ХРВ. 390. Ум. Ві́стонька, ві́сточка.
Ві́сь, во́сі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. I. 317.
Ві́сько, ка, с. и пр. Ві́йсько и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Вісьма́ка, ки, ж. Восьмерка (в картах). КС. 1887. VI. 469.
Вісьмери́к, ка́, м. 1) Содержащий в себе восемь единиц, восьмерик. 2) Восьмерик (волов, лошадей в упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жернов, в котором радиус равен 8 вершкам.
Вісьми́на, ни, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмая часть кварты. 3) Раст. Lycium. Мнж. 177.
Ві́сьта! меж. Крик на лошадей налево. Kolb. I. 65.
Вісьта́к, ка, м. У кожевников: палка для выворачивания кож. Вх. Зн. 8.
*Вісяни́ця, ці, ж. Букса. Сл. Дубр.
Ві́та, ти, ж. Ветвь (употребл. преимущ. во мн. ч. ві́ти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. Ві́тонька, ві́точка, ві́тка.
*Віта́льний, а, е. Приветственный. — день. День приема гостей. Сл. Нік.
*Віта́льня, ні, ж. Гостиная. Сл. Нік. Про́шу до віта́льні. Пожалуйте в гостиную.
Віта́ння, ня, с. 1) Привет, приветствие. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Прием гостей.
Віта́ти, та́ю, єш, гл. 1) Приветствовать. Пан того попа вітає: Ну, що, батюшко, як ваш хліб? — роспитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. № 8757. 5) Витать, носиться. Сам бог вітає над селом. Шевч.
Ві́тер, тру, м. 1) Ветер. Із-за гори вітер віє, калина не спіє. Мет. 165. Із вітром могила в степу розмовляє. Шевч. 37. На ві́тер підня́ти. Приводить в чувство упавшего в обморок, вынося его на чистый воздух. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. Нп. Пішло́ з ві́тром, за ві́тром. Пропало, пошло прахом. Ві́тер ма́є. Уже нет. Шука́й ві́тра в по́лі! Напрасно будешь искать, не найдешь. Іди́ по три вітри́. Ступай к чорту. Жене́, як ді́дько вітри́. Летит, как бешеный. Ном. №11428. *Чоти́рі ві́три. Все четыре стороны света. Іди на всі чотирі вітри. Крим. Ум. Вітре́ць, ві́тречко, ві́трик, ві́тронько. ХС. II. 196. 2) = Ятір. Kolb. I. 73.
Ві́териця, ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Ві́терник, ка, м. 1) Болезнь — род сыпи или прыщей на теле. Вх. Лем. 399. 2) Растение, употребляемое для лечения болезни ві́терник. Вх. Лем. 399.
Віти́стий, а, е. Ветвистый. Желех.
Ві́тка, ки, ж. 1) Ум. от ві́та. Калинова вітка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомок. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Приток. Вітки Дніпровії. 4) Надставка к короткой ступице в колесе. Переясл. у. 5) То же, что и леща́та 3 б, но колья стягиваются обручем, сплетенным из лозы; это называется: ві́тку наби́ти. Лебед. у. (Лобод).
Ві́тки, нар. = Ві́дки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Ві́ткі́ль, нар. = Ві́дки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Вітла́тий, а, е = Віти́стий. Желех.
Ві́тонька, ві́точка, ки, ж. Ум. от ві́та.
Вітре́ць, терця́, м. Ум. от ві́тер.
Ві́тречко, ка, м. Ум. от ві́тер.
