Волонти́рь, ря́, м. Волонтер. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Волонцюгува́ти, гу́ю, єш, гл. = Волочи́тися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Во́лонько, ка, с. 1) Ум. от віл. *2) Ум. от ві́ло.
Волоо́чок, чка, м. = Пт. Воло́ве очко́. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Во́лос, са, м. 1) Волос. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. Во́лос часто значит волоса, все волоса на голове: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. I. 83. Не покинь же мене, боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. Во́лосом світи́ти. Быть девицей. Ном. № 8884. Во́лосом засвіти́ла. Говорится о замужней женщине, когда у нее спадет очі́пок. Ном. № 3994. 2) Опухоль с нарывом на пальце. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. Во́лос вилива́ти. Лечить известным образом во́лос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. *4) Зубная боль (с флюсом). Як болять у дитини зуби, то це в нас називається волос. Крим. Ум. Волосо́к, волосо́чок.
Волосе́ння, ня, с. и волосе́нь, ні, ж. = Волосі́нь. Борз. у., Черк. у. Вас. 152.
*Волосе́ць, лосця́, м. Трахома. Сл. Нік.
Волоси́на, ни, ж. Один волос, волосинка. Рудч. Ск. I. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. I. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Нп. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. I. 120. Ум. Волоси́нка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
Волоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Таскать друг друга за волосы. Вх. Зн. 8.
*Волоси́чка, ки, ж. = Волосе́ць. Сл. Нік.
Волосі́нка, ки, ж. Пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. I. 14.
Волосі́нь, ні, ж. 1) Конский волос. 2) Леса из конского волоса. 3) Более длинные нити овечьей шерсти, из которых получаются сравнительно тонкие нити. В мене плахта з волосіні. Нп.
Волосне́, но́го, с. Подать, назначенная на расходы волостного управления.
I. Волосни́й, а́, е́. Волосной. Драг. 24.
II. Волосни́й, а́, е́. Волостной.
III. Волосни́й, но́го, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. III. 566.
Волосни́к, ка́, м. 1) = Во́лос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Волосни́ця, ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. I. 131.
Волоснува́тися, ну́юся, єшся, гл. = Волоси́тися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Волосня́, ні́, ж. = Волосі́нь.
Волосо́вий, а, е. Из конского волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. I. 146.
Волосожа́р, ру, м. Созвездие Плеяд. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Волосо́к, ска́ и волосо́чок, чка, м. Ум. от во́лос.
Воло́сся, ся, с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. Ном. № 7710. В його золоте волосся на голові. Рудч. Ск. I. 108.
Во́лость, тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правление.
Волосува́ти, су́ю, єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось. Ольгопольск. у.
Воло́ський, а, е. Румынский. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. Воло́ські горі́хи. Грецкие орехи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. III. 225.
Волося́ни́й, а́, е́. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Рудч. Ск. I. 135. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. си́то). Мнж. 174.
