В'язо́к, зка́, м. 1) Связь полу́драбків в возе. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (из тонкого гнутого дерева), посредством которой в санях копили́ двух полозьев соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). 3) В наружном однобортном колесе водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопа́тка прикреплена к кля́ку. Черниг. у. 4) В корзине: поперечина, сверх которой затягивается дуга для ручки в корзине. Вас. 147. 5) Позвонок. Терск. обл. 6) Ум. от в'яз.
В'я́зочка, ки, ж. Ум. от в'я́зка.
В'язу́ра, ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
В'язь, зі, ж. 1) = В'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (снопов). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. I. 59. 3) *Связь (в простенках между столбами). Кожен стовп — дубовий, а в'язь уся соснова, і верх увесь сосновий. Крим. Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528.
*В'я́лений, а, е. Вяленый. Сл. Нік.
В'я́лий, а, е. Вялый, увядший. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Мет. 98. Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354.
В'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Делать вялым, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати… а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. III. 536. Уроки… печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
*В'ялі́ння, ня, ср. Вяление. Сл. Нік.
*В'яло́зити, жу, зиш, гл. Запачкать. Сл. Нік. А я пішла до й-озера та ще дужче в'ялозила. Н. п. Пир. у. Кононівка.
*В'яль, ли, ж. Мышца. Сл. Нік.
В'я́нути, ну, неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. Ном., стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Шевч. Лихо, лихо! мати в'яне, дочка червоніє. Шевч. 20. Се́рце в'я́не. Сердце замирает, дух захватывает. З мушкетом стане, а серце в'яне. Нп. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. Мет. Во́лос в'я́не (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно неприятное. А в мене волос в'яне, се слухаючи. Г. Барв. 441. Так співає, аж волос в'яне.
В'я́тер, ра, в'я́тір, ра, м. = Я́тір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.
В'ятери́на, ня, ж. = Ятери́на. Ум. Ятери́нка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
В'яча́ти, чу, чиш, гл. = Ме́кати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.
