Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Рудч. Ск. II. 131. Іване! — Га? 2) А, ах, э, вот, как! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Чуб. I. 109. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Ном. № 2611. 3) Песенный припев. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така! Левиц. I. 53. *4) Как усиление прежде сказанного, чаше в бранных выражениях. Сто чортів тобі в ребра та ще й га. Пирят. у. Кононівка.
Габа́, би́, ж. 1) Белое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,… турецькою білою габою покровена. АД. I. 208. У Шевченка снежная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. II. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Га́бати, баю, єш, гл. = Га́бцюва́ти. Аф. 352.
Габелко́вий, а, е. Сделанный из кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Габе́лок, лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа из шеи лошади или быка. Мнж. 178. *3) Недоросль (челов. и животн.). 4) Ручка у косы. Сл. Нік.
Габзьо́ваний, а, е* = Гапто́ваний. Вже була стара, а ще подавай їй і спідниці байові, і юпки габзьовані. О. 1861. VIII. 16.
Габли́на, ни, ж. Телятина. Желех. Вх. Зн. 9.
Га́блі, лів, м. мн. = Габли́на. Желех. Вх. Зн. 9.
Габо́в, меж. Восклицание гуцульских дровосеков при спускании срубленных деревьев с горы вниз; этим восклицанием стоящие внизу работники дают знак стоящим выше приостановить спуск деревьев. См. Кінато́в. Шух. I. 180.
Габо́вий, а, е. Сделанный из белого сукна — габи́. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Габу́к, ка́, м. Место в реке, где вода течет узким руслом и с шумом бьет вниз. Шух. I. 227.
Габцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
I. Гав! меж. Звукоподражание лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. I. 9.
II. Гав, нар. = Гев. Вх. Лем. 402.
III. Гав, ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Га́ва, ви, ж. 1) Ворона. Аф 352. Га́ви лови́ти. Ротозейничать, зевать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежуток меж двух зубьев пилы. НВолын. у.
Гава́новий, а, е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Га́вань, ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря. Мет. 431.
Гавза́, зи́, об. Гнусливый человек, гнусливая женщина. Полт.
Гавза́тий, а, е. Гнусливый. Полт.
Га́вин, а, е. Вороний. Гавине гніздо.
Га́вити, влю, виш, гл. Ротозейничать, зевать.
Гавк, ку, м. Лай. Вх. Лем. 401.
