Га́вкати, каю, єш, гл. Лаять. Собака і на святого гавка. Ном. № 5195.
Гавка́ч, ча́, м. = Лис. Вх. Пч. II. 5.
*Га́вкіт, коту, м. Лай, собачий брёх. Херс. Нік.
Га́вкнути, кну, неш, гл. Однокр. в. от га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. I. 108.
Гавкотня́, ні́, ж. Сильный лай.
Гавку́н, на́, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Гавку́чий, а, е. Громко лающий, часто лающий. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.
Гавку́щий, а, е = Гавку́чий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Га́вра, ри, ж. Берлога. Угор.
Гавра́н, на́, м. Птица: Corvus corax, ворон. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.
Га́вря, рі, ж. = Га́ва. Морд.
Гавря́х, ха́, м. = Ховра́х. Драг. 241.
Гавх, меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій… гуджа-гавх! Ном. № 4357.
*Гав'я́дина, ни, ж. Мясо, убоина (чаще воловье мясо). Печеня з волячої гав'ядини. Крим.
Га́в'язь, зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. II. 36. Шух. I. 22.
Гав'я́р, ру, м. Раст. а) = Татара́к. Acorus calamus L. ЗЮЗО. I. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. I. 115.
Га́в'ячий, а, е = Га́вин.
*Гага́к, ка́, ж. Гагара. Гагаки і у нас колись-то водились. Херс. Сл. Яворн.
Гага́кання, ня, с. Вскрикивание, громкий говор.
Гага́кати, каю, єш, однокр. в. гага́кнути, кну, неш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
*Гагако́вий, а, е. Гагачий. Сл. Яворн.
Гага́ра, ри, ж. Род дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
Гага́рячий, а, е. Гагарий. Гагаряче пір'я.
Га́д, да, м. 1) Гад, пресмыкающийся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664. 2) Соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. I. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Гада́, ди́, ж. = Га́дка. Ідіте до батька, покиньте свою непевну гаду. Г. Барв. 133.
Гада́й-зілля, ля, с. = Білозо́р. Parnassia palustris L. ЗЮЗО. I. 130.
*Га́даний, а, е. 1) Предполагаемый, мысленный. 2) Мнимый. Сл. Нік.
I. Гада́ння, ня, с. Размышление, помыслы, думание.
*II. Гада́ння, ня с. Гадание, ворожба. Сл. Нік.
Гада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на бога не гадає. Гол. I. 11. *Так усі ми могли б собі гадати… коли б не вірили своїм очам і ушам… Лепкий. 2) = Зга́дувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Гада́тися, ється, гл. безл. Гада́ється, гада́лося. Думается, думалось. Скільки ж то, гадалося мені, буде землі під усім царством. Ком. Р. I. 1. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося. Ном. № 1136.
Гадва́б, бу, м. = Єдва́б. Вх. Лем. 401.
Гадва́бний, а, е = Єдва́бний. Гадвабна хусточка. Гол. IV. 435.
Гаддя́, дя́, соб. = Га́ди. Гаддя під землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. 80.
Гаджу́ґа, ґи, ж. Молодая смере́ка вышиной до трех метров. Шух. I. 176.
Га́дзимка, ки, ж. = А́дзимка. Вх. Зн. 1.
Га́ди-перега́ди, дів, мн. Раздумывание. Почну́ться га́ди-перега́ди. Начнут думать-передумывать. Лохв. у.
Гади́ло, ла, с. Род игры с песней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр. Мил. 54.
Га́дина, ни, ж. 1) Гад, пресмыкающееся животное, змея. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой вор).
