Нп. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. 5) Употребляется часто с подразумеваемым существительным. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. Гірки́й лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403. См. Лопух. Ум. Гіре́нький, гірке́нький. Сравн. ст. Гі́рший, гірчі́ший. Гіренький мій світ. Федьк. I. 100.
Гі́ркість, кости, ж. Горечь. НВол. у.
Гі́рклий, а, е. Прогорклый.
Гі́ркнути, ну, неш, гл. Делаться горьким, горькнуть.
Гі́рко, нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бедственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. Гіре́нько, гірке́нько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Гіркота́, ти́, ж. = Гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.
Гі́рло, ла, с. Гирло, одно из устьев реки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. I. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. III. 592.
Гірлови́й, а, е. Относящийся к гирлу, ему принадлежащий. Браун. 17.
Гірни́й, а́, е́. Горный.
Гірни́к, ка́, м. Работник в каменоломне. НВолын. у. *Горнорабочий. Сл. Нік.
Гірни́цтво, ва, с. Горное дело, горнопромышленность. Желех.
Гі́рниця, ці, ж. 1) Комната (редкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. I. 169. 2) Чердак на доме или каком-нибудь строении. Сквир. у.
Гірни́ця, ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета «Порядок», 1881, № 246.
Гірни́чий, а, е. Горнопромышленный. Желех.
*Гірнопромисло́вець, вця, м. Горнопромішленник. Сл. Нік.
*Гірнопромисло́вий, а, е. Горнопромышленный. Сл. Нік.
Гірня́к, ка́, м. Горец. Левч. 28.
Гірня́чка, ки, ж. Жительница гор. Желех.
Гі́рок, рка́, ке́ = Гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Гіро́к, рка́, м. = Огірок.
Гі́ронька, гі́рочка, ки, ж. Ум. от гора́.
Гіро́чок, чка, м. Ум. от гіро́к.
Гіро́шник, ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. I. 137.
Гірськи́й, а́, е́. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13. *Гірське па́смо. Горная цепь. Сл. Нік.
Гірча́к, ка́, м. 1) Раст. a) Hierochloa borealis R. et Srbult. ЗЮЗО. I. 125. б) Polygonum persicaria L. ЗЮЗО. I. 166. в) Polygonum hydropiper. Вх. Пч. I. 12. г) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Spirea filipendula. Лв. 101. е) — польови́й. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. I. 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горьких травах. Конот. у.
Гі́рчати, чаю, єш, гл. Делаться более горьким. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Гірчек, ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Гірчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Делать горьким, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Гірчи́ця, ці, ж. 1) Горчица (растение и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. I. 13. 2) Горький гриб. Угор. 3) — польова́. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. I. 136.
Гірчи́чний, а, е. Горчичный.
Гірчи́шник, ка, м. Горчичник.
Гірчі́йший, гірчі́ший, а, е. Сравн. степ. от гірки́й.
Гірш, нар. = Гі́рше.
Гі́ршати, шаю, єш, гл. Становиться хуже. Йому що-дня все гіршає. Запричастили… а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. II. 283.
