Гі́рше, нар. Употребляется как сравнит. степ. 1) Хуже, сквернее. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнее. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. II. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Гі́рший, а, е. Употребляется как сравнит. степень: худший. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. I. 10.
Гіршти́катися, каюся, єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці; дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. II. 67.
Гі́р'я, р'я, с., соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над моє подвір'я. Чуб. V. 194.
Гі́сть, го́стя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. У гостя́. В гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. Ум. Го́стенько, го́стонько, го́стик, го́сточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
Гісь, меж. Крик на овец, которым погоняют их вперед. Шух. I. 210.
Гіти́нка, ки, ж. Молодая ель. Желех.
*Гішпа́нський, а, е. Испанский. Це був середнього росту чоловік, з коротко обстриженим волоссям на круглій баранячій голові, з рудими короткими вусами і рудою гішпанською борідкою. Франко.
Гі́я, гі́ї, ж. Проволочка, замедление. Вх. Зн. 10. См. Га́яння.
Гія́ба, нар. = Гля́ба. Вх. Зн. 10.
Глабки́й, а́, е́ = Глабча́стий. Глабкі сани. Константиногр. у.
Гла́бці́, ців или бе́ць, ж. мн. 1) Лубки в санях. НВолын. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Глабча́стий, а, е. О возе, санях: ящик которого обшит лубом. НВолын. у.
Глава́, ви́, ж. 1) = Голова́. 2) Глава в книжке. 3) Мн. Гла́ви. Праздник усекновения главы Іоанна Крестителя. Галиц. = Главосі́к.
Глави́ця, ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. III. 17. Ум. Гла́вка, глави́чка.
Главосі́к, ка, м. Также и во мн. ч. Главосі́ки = Головосі́к. Праздник усекновения главы Иоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. III. 33; ЕЗ. V. 205.
Глаго́л, лу, м. 1) Слово, речь, глагол. Вислухай молитву щиру і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять без корму. Ном. № 10232.
Глаго́лати, лаю, єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. № 214.
Глаголі́ти, лю́, ли́ш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Глаго́ль, ля, м. Название буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Гладе́нний, а, е. Ув. от гладки́й. Ой гладенна баба. Екатериносл. у.
Гла́дити, джу, диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гла́дити доро́гу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11618. Также: Гладити «додо́му» и «з до́му». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелеять. Усміх милий, аж по душі гладить. 3) Окончательно очищать от шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь… гріхи гладить, до неба провадить. Гол. II. 7.
Гла́диш, ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Глади́шечка, ки, ж. Ум. от глади́шка.
Глади́шка, ки, ж. Кувшин. Рудч. Ск. I. 65. Ум. Глади́шечка, глади́щечка. Рудч. Ск. I. 65.
Глади́шник, ка, м. Раст. а) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. I. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Глади́щечка, ки, ж. Ум. от глади́шка.
Гладі́й, дія́, м. Инструмент для обточки ступиц. Сумск. у.
Гладі́сінький, а, е. Совершенно гладкий.
Гладі́сінько, нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкий, ровный. Скоро їх бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посуде: одноцветный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь,
