второй или на третий год прислал ей деньги. Харьк. У год. Через год. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. Рудч. Ск. I. 72. Під год, як до го́ду. Как в какой год. Під год (як до году) так і хліб родить. Ном. Год-у-год. Из года в год. Так год-у-год і живемо, хвалити господа. Г. Барв. 17. В ряди́-годи́. Редко, иногда. Ном. № 7734. 2) Мн. Года́. Лета. Инший молод годами, та старий літами. Ном. № 2217. Года́ ви́йшли кому́. Достиг известных лет. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. Г. Барв. 201. 3) У году́ бу́ти. Служить по найму на год. Борз. у. По года́х ходи́ти. Служить по найму на год несколько лет. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Мил. 202. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Мил. 202. *Що года́. Ежегодно. Я його не бачив п'ять год. Він ходить до Києва що года. Крим. Ум. Годок, годо́чок. Їй дванадцять годочків. МВ. I. 130.
Го́ден, дна, дне. Краткое окончание от годни́й. 1) = Годний. Го́ден у бо́га. Угодный богу. Як я буду в бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450. 2) Не го́ден. Не в состоянии. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188. *Де-ж я го́ден? Куда я гожусь, разве я могу? Черемш. «Верх.». *Я годен, ти годен, ми годні. Я могу, ты можешь, мы можем. Хот. Нік.
Годи́льник, ка, м. Стенные часы. См. Годинник. Вх. Лем. 404.
Годи́на, ни, ж. 1) Час. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Гул. Арт. Укр. п. 33. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Котл. Ен. II. 33. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина… Гол. I. 139. В осени дня — година. Ном. № 613. Вік наш — як година. Ном. № 8265. Що годи́ни. Каждый час. Що години треба давати по ложці. Употребляется также в значении: постоянно. Що день, що години питається. Шевч. У лемков годи́ни — стенные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Мет. 241. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро і в'яне, як у полі билина. ЗОЮР. I. 318. По малі́й годи́ні. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Новомоск. у. Заміж іти — не дощову годину перестояти. Ном. № 8851. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. III. 52). Щасливою годиною козак уродився. Мил. 79. Досві́тня годи́на. Предрассветная пора. Шевч. 233. Лиха́ годи́на. Плохие, тяжелые времена. Лиха година настала. Лиха́ годи́на часто употребляется в значении: злой рок, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Макс. Бий тебе лиха година! В этом же значении употребляется и чо́рна годи́на. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. На лихо́ї годи́ни. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? При такі́й годи́ні. В таком случае. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час-година. За час за годину милосердному богу душу оддав. Нп. Также: день-година. Як із день-години зчиналися великі войни на Україні. АД. II. 3. Оста́тня годи́на. Последний час, конец жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочем остатня годи́на употребляется и просто в значении последнее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: до́бра годи́на — хорошая погода, нега́рна годи́на — дурная погода. На годи́ні ста́ло. Установилась погода. Лохв. у. 4) Годи́на іде́. Идет дождь. Шух. I. 81. Ум. Годи́нка, годи́нонька, годи́ночка.
Година́рь, ря́, м. Часовщик. Угор.
Годи́нка, ки, ж. 1) Ум. от годи́на. 2) Часы. Угор. У лемков годи́нки — карманные часы. Вх. Лем. 404.
Годи́нний, а, е. Погожий, погодный, благоприятный (о погоде). Годинне літо. Лохв. у. КЦН. 187.
Годи́нник, ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. I. 34. Годинник
