Голуби́ця, ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. I. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Го́лубів, бова, ве. Принадлежащий или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Голубі́нка, ки, ж. Род грибов. МУЕ. I. 107. Agaricus russula. Желех.
Голу́біння, ня, с. 1) = Голу́блення. Желех. 2) Лелеяние (надежд, мыслей). Голубіння веселих надій. Мир. ХРВ. 353.
Голубі́сінький, а, е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Голубі́ти, бі́ю, єш, гл. Быть голубым, голубеться. По-над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Голу́бка, ки, ж. 1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107. 2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная… Г. Барв. 107. Ум. Голу́бонька, голу́бочка.
Голу́бкатися, каюся, єшся, гл. = Голу́битися. Св. Л. 271.
Голу́блення, ня, с. Ласкание, лелеяние, голубление. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Голубни́к, ка́, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничо́к. Голубонька з голубничка лине. К. Досв. 120.
Го́лубо, нар. Голубым цветом. Жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. I. 14.
Голубо́к, бка́, м. 1) Ум. от голуб. 2) = Голубе́ць 3. Лебед. у.
Голу́бонька, ки, ж. Ум. от голу́бка.
Голу́бонько, ка, м. Ум. от го́луб.
Голу́бочка, ки, ж. Ум. от голу́бка.
Голубо́чок, чка, м. Ум. от го́луб.
Голубоцві́товий, а, е. Голубого цвета. Встречено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. III. 57).
Голубці́. См. Голубе́ць.
Голубця́, ці́, ж. Голубые нитки. Хустки… перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Голу́бчик, ка, м. Ум. от го́луб.
Голу́бчичок, чка, м. Ум. от го́луб.
Голуб'я́, я́ти, с. = Голубеня́. Мил. 219. Грин. III. 491. Употребляется как ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мої голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. I. 46.
*Голуб'я́р, ра́. Голубятник, любитель голубей. Сл. Нік.
Голуб'я́тник, ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятник. 2) Род коршуна.
Голуб'я́точко, ка, с. Ум. от голуб'я́.
Голуб'я́чий, а, е. Голубиный.
Голу́за, зи, ж. и пр. = Галу́за и пр.
Голь, лі, ж. Голь, беднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Го́лька, ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Гольо́нка, ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Гольо́па, пи, ж. Зад (у лошади). Вх. Пч. I. 14.
Гольтіпа́, пи́, ж. соб. = Голо́та. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19.
Гольтіпа́ка, ки, об. Голяк, бедняк, оборванец. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. I. 16. Ув. Гольтіпа́чище. Аф. 363.
Гольтя́й, тяя́, м. и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки? Г. Барв. 84.
Гольтяпа́, пи́, гольтяпа́ка, ки, ж. = Гольтіпа́, гольтіпа́ка. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.
Гольце́м, нар. = Гільце́м. Покинула мене гольцем голого. НВолын. у.
Голю́к, ка́, м. Голый человек, голыш, голяк. Чуб. V. 584.
Голю́ра, ри, ж. В сказке цыган так называет инструмент для бритья. Чи се голюра?… Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
I. Голя́, (лі ж?). Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя́, ля́ти, с. = Голопу́цьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.
Голя́к, ка́, м. 1) Бедняк, голяк. Киев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
