Голоцю́цьок, цька, м. = Голопу́цьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Голочва́нько, ка, м. Убогий франт, бедняк, желающий чваниться франтовством.
*Голочере́вий, а, е. Голобрюхий. Сл. Нік.
Го́лочка, ки, ж. Ум. от го́лка.
Голоші́ння, ня, с. = Голосі́ння. Желех.
Голощі́к, голощо́к, що́ку, м. Гололедица; лед, обнаженный от снегу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. Голощо́ком узя́ти. Придавить морозом непокрытую снегом землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. НВолын. у. Голощо́ком узя́тися. Покрыться льдом. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Го́луб, ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчик. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. Голубе́ць, голу́бчик, голу́бчичок, голу́бонько, голубо́к, голубо́чок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.
*Голуба́на, ни, ж. Лошадь серой масти. То, паничу, голубаною в нас сивовату кобилу звут. Хот. Нік.
Голуба́ня, ні, ж. Название коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові… ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі. Шух. I. 198.
Голубеня́, ня́ти, с. 1) Голубенок. 2) Ласкательное слово. Ум. Голубеня́тко, голубеня́точко. Діточки ж мої, голубеняточки. Мил. 221.
Голубе́ць, бця́, м. 1) Ум. от го́луб. Луччий нині горобець, як завтра голубець. Ном. № 7295. Прилетів голуб з чорної хмари, забив голубця, розлучив з пари. Мет. 107. 2) Сделанная из теста и испеченная фигура птицы; такие голубці́ пекутся 9-го марта в день 40 святых; то же, что и жа́йворонки в этот день. Маркев. 2. 3) Искусственная птица: туловище из скорлупы яйца, голова из воску, а крылья и хвост из цветной бумаги; эти голубці висят в сельских хатах перед образами. Шух. I. 100. Иногда делаются целиком из бумаги. Стор. II. 110. 4) Могильный крест с крышкою сверху. Конот. у. 5) Особое па в танцах. Як скочу голубця ще й принаджу молодця. Чуб. V. 10. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 6) Раст. Vaccinium uliginosum L. Анн. 371. 7) Мн. Кушанье: пшенная каша (также крупы: овсяные, пшеничные, кукурузные) завернутая в капустные листья и изжаренная с приправами в постном или скоромном масле. Маркев. 158. Чуб. VII. 441. МУЕ. III. 56. Kolb. I. 50. Шух. I. 143.
Голуби́й, а́, е́. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849). 108. 2) О масти вола (*и коровы): темно-серый. КС. 1898. VII. 41. *Нехай вона голубі корови з двора продає. Нехай тії голубі телиці з двора продає. Нп. Київщ. Германівка. Ум. Голубе́нький, голубе́сенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Голуби́на, ни, м. = Го́луб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Голуби́нець, нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,… дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. I. 69.
Голуби́ний, а, е. 1) = Голуб'я́чий. Крила… голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткий. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
Голуби́нячий, а, е = Голуб'я́чий. Мил. М. 96.
Голу́бити, блю, биш, гл. 1) Ласкать, нежить, лелеять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389. 2) Лелеять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. К. Досв. 29. Голублячи такі думки в серці. Мир. ХРВ. 71.
Голу́битися, блюся, бишся, гл. Нежиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися. Кв.
