Гостюва́льник, ка, м. Гость, человек гостящий или гостивший. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. I. 139.
Гостюва́ння, ня, с. Пребывание в гостях. К. ЧР. 395.
Гостюва́ти, тю́ю, єш, гл. 1) Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175. *2) — кого́ чимсь. Угощать, принимать кого чем. Як нема чим, то треба хоч хлібом гостювати добрих людей. — Я вас самим хлібом гостюю. Крим.
Гостюва́тися, тю́юся, єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина. Грин. I. 299.
Гостюви́тий, а, е. Любящий бывать в гостях. Аф. 367.
Гостя́. В выражении: у гостя́. См. Гість.
Гостя́к, ка́, м. Вол, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Гота́р, ру, м. Межа, граница. Желех.
Гота́рити, рю, риш, гл. Граничить, прилегать к… Желех.
Готе́ць, тця́, м. = Оте́ць. Грин. III. 220.
Готи́цький, а, е. Готический. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. I. 217.
Готі́в, гото́в, ва, во. НВолын. у. и гото́вий, а, е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличные деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші. Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Готі́вка, ки, ж. = Готови́к. Желех. *Наличность, чистоган. Сл. Нік.
Гото́в, гото́вий. См. Готі́в.
*Готови́зна, ни, ж. = Готі́вка, Готови́к. Сл. Яворн.
Готови́к, ка́, м. Наличные деньги. Прил. у.
Гото́вити, влю, виш, гл. = Готува́ти. Звелів готовити обід. Котл. Ен. *Гото́вити сіда́ти обідати. Убирать стол, накрывать на стол. Доки піп править у церкві, тим часом кухарки готовлять сідати обідати, а тоді просять і попа, і всіх людей на обід. Крим.
Гото́во, нар. Готово. Шевч. 441.
Готува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. НВолын. у. 2) О кушаньях: приготовлять, варить. Вечерять готуй! Чуб. III. 227.
Готува́тися, ту́юся, єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Чуб. I. 220. Той чоловік бере, готується на смерть. Драг. 76.
Готу́ля, лі, ж. Молодая коза. Угор.
Готу́р, ра и ґо́тур, ра, м. Глухарь, глухой тетерев, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Го́тьта! меж. Крик на лошадь: направо. Вх. Лем. 405.
Готя́, тя́ти, с. Птенец-глухарь. Шух. I. 239.
I. Гоц, го́ца, меж. Скок! гоп! (при прыганьи, танцах). Не кажи гоц, поки не перескочеш. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.
*II. Гоц, ца, м. Обрыв на воде, водоворот. Люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину. Коцюб. «Тіні заб. пред.».
Гоца́к, ка́, м. Особого рода танец с прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.
*Го́цати, цаю, еш, гл. 1) Стучать. Сл. Яворн. 2) Подпрыгивать, подскакивать. Нагоцавсь я на тих вибоїнах. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Го́цки, меж. = Гоц. Ном., ст. 300, № 364.
Гоча́ти, чу́, чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Нп. Харьк.
Го́чі, чей, с. мн. = О́чі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
*Гою́щий, а, е. Заживляющий. Сл. Яворн.
Гоя, меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. I. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Го́я-дю́ндя, ді, ж. Хороводная игра, то же, что и гаївка. Вх. Уг. 233.
