Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. III. 628.
Гу́сю, меж. = I. Гусь. Вх. Лем. 406. «Гусю-гусю, додому!». Из нар. детской игры.
Гу́ся́, ся́ти, с. = Гусеня́. Ном. № 3411. *А я теє дівча люблю, що біле як гуся. Коломийка. Пирят. у., Конон.
Гуся-на́! меж. = I. Гусь. Вх. Уг. 250.
Гуся́р, ра́, м. 1) Гусь-гермофродит. ЕЗ. V. 173. 2) = Гуся́тник 1. Вх. Лем. 406.
Гуся́та, ся́т, с. мн. 1) Мн. ч. от гуся́. 2) Накожная болезнь.
Гу́ся́тина, ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. III. 403.
*Гуся́тко, ка, с. = Гусеня́. Пирят. у., Конон.
Гуся́тник, ка, м. 1) Пастух гусей. Желех.; Вх. Зн. 12. 2) = Гу́сник. Св. Л. 27. 3) = Гу́ся́тниця. Киев. 4) Раст.: а) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123. б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. I. 132. в) Желтый птицемлечник, гусиный лук, Gagea lutea. Константиногр. у.
Гу́ся́тниця, ці, ж. Род большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Гу́сячий, а, е. Гусиный, гусячий. Беруть кістку з гусячого крила. Чуб. III. 99.
Гуся́чка, ки, ж. 1) Гусиный помет. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Гу́та, ти, ж. Стекольный завод. Палає, як у гуті. Ном. № 14045.
Гу́тисько, ка, гути́ще, ща, с. Место, где был стекольный завод. Желех.
Гуті́ння, ня, с. Крик тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Гу́тір, торі, ж. Разговор, беседа. Мкр. Н. 8. Всяку гутір піддобряла, мов медком, словами. Мкр. Н. 22.
Гу́тірка, ки, ж. 1) = Гу́тір. Г. Барв. 201, 446. *2) Манера говорить. Діду Сятенко, чого ви так кричите? — Та то в мене гутірка така, хлопче. Пир. у., Конон.
Гуті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Шуметь, гудеть, шипеть. Желех.; Вх. Зн. 12. 2) О тетереве: кричать, токовать. Шух. I. 238.
Гутни́к, ка́, м. Мастер на стекольном заводе.
Гу́торити, рю, риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. I. 284.
Гутю́! То же, что и тю, крик на волка. Звенигор. у. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали. Грин. III. 238.
Гухна́ль, ля́, м. = Ухна́ль.
Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці! меж. для выражения подпрыгивания. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемом ребенке).
Гу́цати, цаю, єш, гл. Подкидывать на руках дитя. Ном. № 9259.
*Гу́цнути, ну, неш, гл. Упасть со стуком. Хлопці одразу замовкли і, хто стояв, весело гуцнули на коліна. С. Васильч.
*Гу́цнутися, нуся, шся, гл. Удариться со стуком. Заскреготів зубами, гуцнувся боком об нари. А. Тесл.
Гу́цу́л, ла, м. Гуцул, житель Гуцу́льщини. Ном. № 4694.
Гуцулі́я, лі́ї, ж. 1) = Гуцу́льщина. Желех. *2) Соб. Население Гуцу́льщини. Гуцулія п'яна не знає робити, іно їсти, пити та в коршмі сидіти. Коцюб.
Гуцу́лка, ки, ж. 1) Жительница Гуцульщини. Желех. 2) Род народной песни, напева. Желех.
Гуцу́лок, лка, м. Маленькая гуцульская лошадь. Желех.
Гуцу́льський, а, е. Принадлежащий, свойственный гуцулу. Желех.
Гуцу́льщина, ни, ж. Местность в Галиции (повіти Косівський, Печеніжинський, Надвірнянський) и Буковине, заселенная гуцулами.
Гуцуля́к, ка́, м. 1) = Гуцу́лок. Желех. 2) Очень короткий гуцульский тулупчик. Желех.
Гуць. См. Гуц.
Гуцьо́к, цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. В следующей приговорке в значении: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.
Гуч! меж., которым гонят гусей = Гиля́. Вх. Уг. 250.
