Сторінка:Словник української мови. Том I. А-Ґ. 1927.pdf/463

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
Ґ.
 

Ґ, пред. = К. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь класти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.

Ґабелко́вий, а, е. Сделанный из телячьей кожи.

Ґабе́лок, лка и ґабе́ль, ля́, м. Кожа молодого теленка.

Ґабзува́ти, зу́ю, єш, гл. Позорить.

Ґа́блі, лів, м. мн. = Ка́блі.

Ґа́ва, ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) Об. Зевака, ротозей. Ґа́ви лови́ти. Ротозейничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.

Ґаве́ґа, ґи, ж. Ув. от ґа́ва. Мнж. 181.

Ґавеня́, ня́ти, с. Вороненок. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавенят. Драг. 272.

Ґавзу́н, на́, м. Большой горшок. Вх. Зн. 12.

Ґа́вити, ся, влю, ся, виш, ся, гл. Ротозейничать. (Залюбовск.).

Ґа́вра, ри, ж. 1) Зимняя берлога медведя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Пр. 160. 2) Пасть. Желех. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.

Ґа́врати, раю, єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.

Ґа́в'ячий, а, е. Вороний. Новомоск. у.

Ґаґари́ґа, ґи, ж. = Тараку́цька. Ґаґариґа — то таке всяке кругленьке, щоб дитина бавилася. Хот. Нік.

Ґа́ґати, ґаю, єш, гл. = Ґе́ґати. Вх. Лем. 406.

Ґаґота́ти, ґочу́, чеш, гл. = Ґа́ґати. Вх. Уг. 235.

Ґаджа́ла, ли, ж. 1) Лодыжка. Вх. Зн. 13. 2) Збе́ру тя по ґаджа́лах. Ударю тебя по ногам. Вх. Зн. 13.

Ґаджала́ґати, ґаю, єш, гл. Непонятно или на непонятном языке говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.

Ґаджє́ло, ла, с. Кубарь, волчок. Вх. Зн. 13.

*Ґаджу́ґа, ґи, ж. Порода хвойного дерева. Безстрашно забирався в темний ліс, де ґаджуґи кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. Коцюб. «Тіні заб. предків.». Ум. Ґаджу́джка.

*Ґаджу́ла, ли, ж. Сосенка, молодая смере́ка. Хот. Нік.

Ґадзу́ля, лі, ж. Навозный жук. Вх. Зн. 13.

Ґа́зда́, ди, м. Хозяин. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. III. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема ніякого? Драг. 309.

Ґазди́нечка, ки, ж. Ум. от ґазди́ня.

Ґазди́нити, ню, ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.

Ґазди́нька, ки, ж. Ум. от ґазди́ня.

Ґазди́ня, ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.

Ґазді́вка, ки, ж. = Ґазді́вство. Вх. Лем. 407. *Чеермш. «Верх.».

Ґаздівни́й, а́, е́. Хозяйственный. Желех.

Ґазді́вство, ва́, с. Хозяйство. Вх. Лем. 407.

Ґазді́вський, а, е. Хозяйский.

Ґаздови́тий, а, е = Ґаздівни́й. Желех.

Ґа́здонька и ґа́здочка, ки, м. Ум. от ґа́зда́.

Ґаздува́ння, ня, с. Хозяйничанье.

Ґаздува́ти, ду́ю, єш, гл. Хозяйничать. Гн. I. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.