Ґазду́сьо, ся, м. Ласк. от ґа́зда́. З'їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам. Гн. II. 153.
Ґа́йда, ди, ж. 1) Род пастушьей свирели. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. *Гра́ти на, у ґа́йду. Играть на волынке. Сл. Нік. Ум. от 1 и 2 знач. ґа́йдиця, ґа́йдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) Об. Негодник, негодница. Желех.
Ґайда́рь, ря́, м. Музыкант, играющий на волынке. Вх. Зн. 13.
Ґайди́ця, ці, ґайди́чка, ки, ж. Ум. от ґа́йда 1, 2.
Ґайдува́ти, ду́ю, єш, гл. Играть на волынке. Вх. Лем. 407.
Ґала́! = Гайда́! Сів на коня й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ґалаґан, на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой медный горшок. Желех. 3) Старинная медная монета в 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще медная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331. 4) Икра из белой рыбы. Поп. 102. 5) Поплавок в рыболовных сетях. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45.
Ґаламаґати, ґаю, єш, гл. 1) = Ґаджала́ґати. Вх. Зн. 13. 2) Вздор говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там. (Залюбовск.).
*Ґалами́ґа, ґи, ж. 1) Каша, смесь, винегрет. 2) Вздор, путаница. Хот. Нік.
Ґала́нки, ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Ґаланці́, ці́в, м. мн. Узкие брюки. *Всі його підданці носили латані ґаланці. Котл.
Ґалда́, ди́, ж. 1) Взятка. Полт. Рк. Номиса. *2) Лакомство, гостинец. Там то йому ґалди навезли з дому! Умань. Ефр.
*Ґалдува́ти, дую, єш, гл. Лакомиться. Ґалдує сам потихеньку, нікому й понюхати не дасть. Умань. Ефр.
Ґале́ра, ри, ж. 1) = Гале́ра. 2) Сбитая из досок лодка, почти квадратная, для перевозки хлеба. Черк. у. См. Галя́ра, ґаля́ра.
Ґа́лиця, ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Ґалу́нок, нку, м. 1) = Ґальо́н. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальо́нка. Вх. Лем. 407.
Ґальо́н, ну, м. Галун, позумент.
Ґальо́нка, ки, ж. Головной убор девушек из полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.
Ґалю́ґа, ґи, ж. = Ґа́лиця. Вх. Зн. 13.
Ґаля́ра, ри, ж. То же, что и галя́ра 2. Вх. Уг. 25. См. Ґале́ра.
*Ґамба́р, ра, м. = Комо́ра. Хот. Нік.
Ґамну́ти, ну́, не́ш, гл. = Га́мнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Ґандж, джі, ж. = Ґа́нджа. Черк. у.
I. Ґа́нджа́, жі, ж. Из'ян. Кінь з ґанджою. Уман. I. 305.
*II. Ґанджа́, жі, ж. Спирт денатурированный. Отся ґанджа яка вонюча, а люде ж її п'ють. О. Пчілка.
Ґанджови́тий, а, е. С из'яном, имеющий из'ян. Черк. у.
Ґанджу́ли. Піти на ґанджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Ґандзо́лля, ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить. НВолын. у.
Ґа́нзур, ра, м. = Ка́нцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґанзура. Звенигор. у. Д. Эварн.
*Ґа́нити, ню, ниш, гл. Пренебрегать, браковать. Ґанити парубком на сватанні. Хот. Нік.
Ґа́нок, нку, м. Крыльцо, под'езд, балкон. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. с тем же значением и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.
Ґанч, чу и чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.
