стое место. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. II. 20.
Багні́т, ту, м. Штык. Подольск. г.
Багні́ти, ні́ю, єш, гл. Делаться болотистым, тинистым, топким.
Багні́тка, ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Багнітува́ти, ту́ю, єш, гл. = Багни́ти. Киев.
Багно́, на́, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Грин. III. 644. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Чуб. III. 426. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69. В крові так, мов в багні, бродив. Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. I. 126. См. Баго́нник. Ув. Багни́ще, багни́сько.
Багнови́ця, ці, ж. 1) Болотное топкое место. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) Мн. Раст. Oxycossus. Шух. I. 22.
Ба́гнути, ну, неш, гл. Сильно желать, хотеть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Каменецк. у.
Багню́к, ка́, м. Род гриба из породы Boletus. Радом. у.
Багню́ка, ки, ж. = Багно́. Так лаяти болото почала: «Отце поганая багнюка!» Греб. 369.
Багня́, ня́ти, с. = Багні́тка. Вх. Лем. 389.
Багня́вий, багня́ний, а, е = Багни́стий. Желех.
*Багня́к, ку́, м. Торф. Киев. г. О. Пчілка.
Багови́ння и багові́ння, ня, с. Род водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. V. Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Баго́нка, ки, ж. Лужа. См. «Гной — душа в господарстве» (1848), стр. 57. (Желех).
Баго́нник, ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Ба́гор, гра, м. 1) Пурпурный цвет. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. *Багрец. Сл. Нік. 2) Косяк, часть составного обода колеса. Вх. Зн. I.
Ба́грець, ця, м. Яркий багровый цвет. МВ. III. 81.
Багри́вий, багри́й, а, е. Темнокрасный. Желех.
Багри́на, ни, ж. Болото, богатое родниками место. Желех.
*Багрине́ць, нця́, м. Порфир, порфирит. Тутк.
Багрині́ти, ні́ю, єш, гл. Окрашиваться в багровый, пурпурный цвет. Млак. (Желех).
Ба́грити, рю, риш, гл. 1) Окрашивать в багровый цвет. 2) Делать косяки в колесах. Угорщ.
Багрі́й, рія́, м. Название серо-бурого вола. Шейк.
Багрі́ти, рі́ю, єш, гл. Багроветь.
Багро́, ра́, с. = Ба́гор 2. Угорщ.
Багро́вий, а, е. Багровый, яркокрасный. Рожа моя повна червона, багрова. Чуб. III. 432. Зелене винце… багрове пивце. Гол. IV. 545. Ум. Багрове́нький. Чуб. III. 314.
Багру́ля, лі, ж. Порода ранних пурпурно-красных слив. Желех.
Ба́гря, рі, ж. Название буро-красной коровы. Желех.
Багря́ний, а, е. = Багро́вий.
Багряни́ця, ці, ж. Царская пурпурная мантия, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Ев. Мр. XV. 17.
Багти́, бажу́, жи́ш, гл. = Бага́ти. Желех.
Багу́л, ла, м. Тюк. Отсюди положіть два багули. Шейк.
Багу́н, на́, м. Раст. Ledum Palustre L. ЗЮЗО. I. 126. См. Багно́. То же значение: Души́стий багу́н. ЗЮЗО. I. 126.
Багчи́, бажу́, жи́ш, гл. = Багти́ = Бага́ти. Желех.
Ба́ґа, ґи, ж. Гарь из чубука. Вх. Зн. I. Вх. Уг. 252. См. Мо́чка 2.
Ба́ґари, мн. Широкий кожаный пояс. Желех.
*Баґе́та, ти, ж. Багет. Сл. Дубр.
*Баґе́тник, ка, м. Багетчик. Сл. Дубр.
*'Баґе́товий, а, е. Багетный. Сл. Дубр.
