*Баґне́т, та, м. Штык. Сл. Нік.
Бадва́к, ка́, м. То же, что ле́мко, но выговаривающий л вместо в, напр.: я бил, я гварил (из местности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Баде́ня, ні, ж. = Бака́й. Вх. Зн. Лем. 389.
Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиля́ка.
Бади́лля и баді́лля, ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Ум. Бади́ллячко.
*Бадилля́стий, а, е. Стеблистый, Е. Чик.
Бадиля́ка, ки, ж. Ув. от бадили́на.
Ба́діка, ки, м. Название старшого по летам мужчины, брата и пр. Желех. Ум. Ба́дічка, ба́дічко.
*Ба́длятися, яюся, єшся, гл. Заниматься грязной работой. Сл. Дубр.
Бадо́ня, ні, баду́ня, ні, ж. = Баде́ня. Вх. Лем. 389. Ум. Баду́нька.
Ба́дьо, дя, м. Батя. Этим именем называют также в некоторых местах всякого старшого по летам мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Бадьо́р, ру, м. Бойкость, проворство.
*Бадьорий, а, е. Бодрый, живой, энергичный. Сл. Нік.
Бадьори́стий, а, е. Бойкий, лихой, молодецкий. Чуб. I. 230. Г. Барв. 44. Сам був такий бадьористий: козаки… казали проміж себе — орел! Стор. М. Пр. 149.
Бадьори́сто, нар. Бойко, лихо.
Бадьори́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. Левиц. Пов. 34. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться. Шевч.
Бадьо́рний, а, е. = Бадьори́стий. Ум. Бадьорне́нький.
Бадьо́рно, нар. = Бадьори́сто. Ум. Бадьорне́нько.
Ба́дя (ді, м.?). Ленивый вол. КС. 1898. VII. 46.
Бає́вий, а, е. Сделанный из ба́ї (см. Ба́я). Приходила і ся сюди в червоній юпочці баєвій. Котл. Ен. I. 19.
Ба́єчка, ки, ж. Ум. от ба́йка.
Бажа́ний, а, е. Желанный, жданный. Шейк.
Бажа́ння, ня, с. Желание. Бажання досягти до того, про що марила. Левиц. I. 300.
*Бажа́нт, та, м. Фазан. Сл. Дубр.
Бажа́ти, жа́ю, єш, гл. Сильно желать, хотеть. Котл. Ен. II. 10. Хиба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська? Ном. № 1588. Проси в мене чого бажаєш. Ев. Мр. XV. 22. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Бажа́тися, жа́ється, гл. безл. Хотеться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.
Бажи́ти, жу́, жи́ш, гл. Жаждать, сильно желать. Желех. В Чорногорі Роман лежит, студеної води бажит. Гол. I. 159.
Бажи́тися, жи́ться, гл. безл. Хотеться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Ном. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Ном. № 2686.
*Ба́жний, а, е. 1) Жадный, падкий. 2) Любопытный. 3) Страстный. Сл. Дубр.
Базала́, ли́, об., *базалі́й, ія́, м. Мямля, неповоротливый. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Базалу́чча, ча, с. соб. Разный хлам. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
База́р, ру, м. = База́рь.
Базари́нка, ки, ж. Подарок, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, поспішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить, завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базари́ночка.
Базари́сько, ка, с. = База́ри́ще. Желех.
База́ри́ще, ща, с. Место, где собирается базар. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.
Базарко́вий, а, е. Базарный, рыночный. Рядовина́ базарко́ва. См. Рядовина́ 1. Вас. 168.
База́рний, а, е. 1) Базарный, торго-
