вый, рыночный. Завтра день базарний. Мир. Пов. II. 55. 2) Как существ. Торговый надзиратель. Шейк. Сьогодня базарний приходив. Мир. Пов. II. 54.
Базарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Базарюва́ти.
База́рь, рю, и база́р, ру, м. 1) Базар, рынок. Утоптала стежечку через яр, через гору, серденько, на базар: продавала бублики козакам. Шевч. 2) Базарный день. У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше. МВ. I. 115.
*Базарюва́ння, ня, с. 1) Сделка (на рынке). Покупила корівчину за сімдесят карбованців. Ой, буде ж мені од чоловіка за таке базарювання! Крим. 2) Пребывание на базаре.
Базарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть на базаре с тем, чтобы торговать, покупать или продавать что-нибудь. Чи ви добре сьогодня базарювали? Полт.
*Базграни́на, ни, ж. Бумагомарание, пачкотня.
*Ба́згра́ти, а́ю, єш, гл. Пачкать, писать неразборчиво. Набазграв тут такого, що й не вчитаєш. Липов у.
Ба́зі, зів, м. мн. Разговор, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екатериносл.
Базі́ка, ки и базі́кало, ла, об. Болтун, балагур. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Базі́кання, ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Базі́кати, каю, єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. III. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Ба́зічка, ки, ж. 1) Ум. от бя́зя. 2) = Багні́тка. Вх. Уг. 226.
Базни́к, ка́, м. Раст. а) собачья бузина, Sambucus Ebulus L. Шейк. Вх. Пч. II. 36. б) — я́рий. Syringa vulgaris. Вх. Пч. I. 13.
Базува́ти, зу́ю, єш, гл. Играть на контрабасе. МУЕ. III. 57. *2) Базировать. Сл. Нік.
Базуві́р, ра, м. = Бузуві́р. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Базь-базь! меж. Призыв для ягнят. Шейк.
Ба́зька, ки, ж. 1) Детск. ягненок. Шейк. 2) = Багні́тка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Базьочки́, чо́к, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. I. 12.
Ба́зя, зі, ж. Детск. овца, ягненок. О. 1862. IX. 118. Ум. Ба́зька, ба́зічка.
Бай, ба́я, м. Сказочник. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если к кому пристают с просьбой рассказывать сказки, то он этой поговоркой желает отделаться. Шейк.
Байба́к, ка́, м. = Баба́к. Вх. Пч. II. 5.
Байбара́, ри́, ж. Длинный кнут у пастухов. Екатериносл. Левч. 58.
Байбара́к, ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцулов: род суконного полукафтанья. Шух. I. 126. Гол. Од. 68. 2) Род крытой женской шубки, крытого овчинного тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251. *3) Женский костюм с высокой талией и открытым воротом. Сл. Нік.
Байба́рзо (т. е. ба і ба́рзо, — подобно байду́же). И очень. Встречено в выраж.: Він мя має за байбарзо, т. е. он мной пренебрегает. Фр. Пр. 19.
Байбари́с, су, м. Раст. барбарис. Константиногр. у.
Байбари́совий, а, е. Барбарисовый.
Ба́йда, ди, об. 1) Гуляка, безпечный человек. Ба́йди би́ти. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) Ж. Краюха, ломоть хлеба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.
Байда́к, ка, м. 1) Род большого речного судна. Рудч. Ск. II. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. II. 29. 2) Мн. Байдаки́. «Селезни, сбившиеся в стаи тогда, когда матки водят выводки». Мнж. 176. 3) Байдаки́ гони́ти. (Бел.-Нос.) и байдаки́ би́ти (Левиц.) = Ба́йдики би́ти. Ум. Байдачо́к. Ув. Байдачи́ще.
Байда́ра, ри, ж. Род судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883). 298.
*Байда́рка, ки, ж. Лодка с одним веслом двулопастным.
Ба́йдати, даю, єш, гл. Болтать вздор, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
