Бага́тство, ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Бага́ття, тя, с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить… казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящие угли. 3) Костер. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109.
*Бага́ттячко, ка, с. Небольшой костер, костерчик. Холодно в куріні, то я наклав багаттячка тай гріюся. Крим.
Бага́тшати, шаю, єш, гл. = Багаті́ти.
Бага́тший, а, е. Сравн. ст. от бага́тий, то же, что и Багаті́ший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до паганшої що-вечора йдеш. Чуб. V. 396.
Бага́тшити, шу, шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. I. 232.
Багатю́щий, а, е. Чрезвычайно богатый, богатейший. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Бага́цтво, ва, с. = Бага́тство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Ев. Мр. IV. 69. Пошли ж, боже, нашим молодим щастя і багацтва. Шевч. 290. Багацтво дочасне, а лихо довічне. Ном. № 1450.
Бага́цький, а, е. Принадлежащий богачу, *богаческий. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. Поез. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530. *2) Богатый, обильный, щедрый. Сподівався богацької крижми. Черемш. Справив богацьке весіллє. Черемш.
Бага́цько, нар. = Багато. У бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. I. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. III. 244. *2) Гораздо. Я ж багацько менча проти неї. *3) Очень. Не багацько я тим хлібом заївся. Крим.
Бага́ч, ча, м. Богач. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. I. 151.
Багачі́в, че́ва, ве. Принадлежащий богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Бага́чка, ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. I. 122.
Багачня́, ні́, м. = Багатиня́. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Бага́ччати, ччаю, єш, гл. = Бага́тшати.
Бага́ччий, а, е = Бага́тший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. I. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Багва́, ви́, ж. Болотистая низменность, топь. Киев.
Багда́ль, (лю? м.). Сафьян из козловой кожи. Вас. 158.
*Багла́й, ая́ и баглі́й, ія́, м. Лентяй, бездельник. Сл. Яворн.
Ба́глаї, їв, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: Баглаї напа́ли — лень одолела. Ном. № 10939. То же: Баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.
*Багли́вий, а, е. Ленивый, нерадивый. Сл. Нік.
Багни́стий, а, е. Болотистый, топкий, тинистый, илистый.
Багни́сто, нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можна проїхати. Полт.
Багни́сько, ка, с. Ув. от багно́.
Багни́ти, ню́, ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Багни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Багни́ця, ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Багни́ще, ща, с. Болото, болоти-
