вар (галантерейный, игольный, ножевой и пр.), которым торгуют в разнос щети́нники. Вас. 190.
Бака́ль, ля́, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Бакаля́р, ра, м. 1) Ученик, школяр. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель детей. Шейк. 3) Дьячок. Чуб. I. 231.
Бакаля́рство, ва, с. 1) Должность учителя детей. Желех. 2) Соб.: а) Учителя детей, б) школяры.
Бакаля́рський, а, е. Принадлежащий, свойственный бакаля́ру.
Бака́н, ну, м. Род красной краски. Шейк.
Ба́кати, каю, єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. I. 73.
Бакаюва́тий, а, е = Бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
*Бакая́, каї, ж. Балка, овраг. Сл. Тутк.
I. Ба́ки, ків, м. мн. Употреб. в выражениях: 1) Забива́ти, заби́ти ба́ки — сбивать, сбить с толку, одурачить, обморочить. Фр. Пр. 20. Драг. 171. Забили мені баки. Ном. № 2088. 2) Ви́банчити ба́ки — вытаращить глаза. Білецк.-Нос. 3) Ба́ки світи́ти. Подольщаться к кому, показывать кому приязненный вид. Фр. Пр. 20.
*II. Ба́ки, ків, м. мн. Бакенбарды. Сл. Нік.
I. Ба́ки́р и ба́ки́рь. Употр. в выражении: На ба́ки́р — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Чуб. V. 1092. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. Грин. III. 209. Ми з собо́в на ба́кир стоїмо́. Мы между собой в ссоре. Фр. Пр. 21. Пішло́ ми на ба́кир. Потерпел убытки, пришел в убыток, обезсилел. Фр. Пр. 21.
II. Баки́р, ру, м. Котел, преимущественно медный. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Бакла́г, га, м. и бакла́га, ги, ж. = Бокла́г. Вас. 145. Бери баклаг і барилу. Чуб. V. 1094. Ум. Баклажо́к, бакла́жка.
Баклажа́н, на, м. Раст. Solanum lycopersicum, баклажан, помидор. ЗЮЗО. I. 127.
Бакла́жка, ки, ж. Ум. от бакла́га.
Баклажо́к, жка́, м. 1) Ум. от бакла́г. 2) Род писанки. КС. 1891. VI. 379.
Бакло́, ла́, с. = Бакла́г. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.
Бакомпа́рт, та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Баку́н, на́, м. Nicotina rustica L. ЗЮЗО. I. 129. Очень крепкий курительный табак, простой табак. Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. Ком. II. № 424. Ум. Бакуне́ць, баку́нчик. Ув. Бакуни́ще, бакуня́ка, бакуни́сько.
Бакуно́вий, а, е. Относящийся, свойственный бакуну́.
Баку́нт, ту, м. Томпак. Шух. I. 277.
Бакунто́вий, а, е. Томпаковый. Шух. I. 275, 277.
Баку́нчик, ка, м. Ум. от баку́н.
Бакуня́ка, ки, м. Ув. от баку́н.
Бакуня́р, ра, м. Контрабандист, переносящий табак. Желех. См. Ба́кун.
Бакхана́лія, лії, ж. Вакханалия. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна бакханалія. Ном. № 11734.
Бакхи́чний, а, е. Вакхический. Левиц. I. 520.
Бакша́, ші́, ж. = Башта́н. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.
Бал, лу, м. Бал. Рудч. Ск. I. 9. Ум. Бало́к. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90.
Ба́ла, ли, м. Дубина, пентюх. Желех.
Балаба́єчка, ки, ж. Ум. от балаба́йка.
Балаба́йка, ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. I. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. Балаба́єчка.
Балаба́н, на, м. 1) Род хлебного печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27. 2) Род растения. ЕЗ. V. 246. 3) Птица: разно-
