видность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).
Балаба́нка, ки, ж. Очень крупный сорт картофеля. Богод. у.
Балаба́нський, а, е. ? Ус балабанський, чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Балабі́й. Употребляется пастухами овец в призыве для козлов. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.
Балабо́лька, ки, ж. Бубенчик. Шейк.
Балабо́н, на, м. Бубенчик, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. Балабо́нчик. Г. Барв. 513.
Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Балабо́нка, ки, ж. Род растения с клубнями на корне, похожими на картофель (употребл. для настойки). Херс.
Балабо́нчик, ка, м. Ум. от балабо́н.
Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Балабу́ла, ли, ж. ? Чуб. III. 105.
Балабу́рка, ки, ж. = Карто́пля. Далі ж єї балабурок нелуплених їсти. Гол. I. 199. См. Барабо́ля.
Бала́бух, ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная в воде. Употребляется в пищу, а также для гадания под праздник Андрея Первозванного. 2) Ком, комок. Шейк. Балабух глини. Ум. Бала́бушок.
Бала́буха, хи, ж. 1) = Бала́бух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Змиев. у. Ум. Бала́бушка, балабу́шечка. Чуб. III. 258. О. 1862. IV. 13.
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. от бала́буха. Маркев. 22. 2) Комок помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Бала́бушок, шка, м. Ум. от бала́бух.
Балагу́ла, ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ездят евреи. Левиц. I. 504. 2) Еврей-извозчик на таком экипаже. 3) В юго-западн. крае: народник из польских помещиков 1830—50 гг., член особого народнического общества в то время.
Балагу́льський, а, е. Относящийся к балагу́ле. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Балаґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Жить в праздности. Вх. Уг. 226.
Бала́й. Употребл. в выраж.: Гала́й-бала́й. См. Гала́й 3.
Бала́кайло, ла, м. Болтун, говорун, пустомеля. Желех. *Балагур. Крим.
*Балакани́на, ни, ж. Болтовня, пустые разговоры. За тією балаканиною вони нічого не зробили. Крим.
Бала́канка, ки, ж. Болтовня. Желех.
Бала́кання, ня, с. Разговор, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Бала́кати, каю, єш, гл. 1) Беседовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. I. 18. Бала́ка таке́ — не своє́. Говорит вздор. Змиев. у.
Бала́катисягл. Употреб. безлично: бала́кається, бала́калось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бала́ки, ла́к, ж. мн. Разговоры. ЗОЮР. I. 277. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший… Третій підходе до короля з тими ж самими балаками. Чуб. III. 46.
Балакли́вий, а, е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. III. 48). Ум. Балакли́ве́нький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.
Балаклі́й, лія́, м. Говорун, болтун. Черниг.
Балакня́, ні́, ж. Разговоры, болтов-
