*Безогля́дний, а, е. 1) Бесшабашный, рискованный. Сл. Нік. 2) Беспрекословный. Безоглядний послух. Крим.
Безодголо́сний, а, е. Беззвучный.
Безодголо́сно, нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. II. 199.
Безодмо́вний, а, е. Безответный.
Безодмо́вність, ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. III. 80.
*Безо́дній, я, е. Бездонный. Сл. Тутк.
*Безо́дня, ні, ж. Бездна, пропасть. Тільки й усього його товариства тут, у глибокій безодні. Франко.
Безодра́дісний, а, е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. I. 121.
Безо́кий, а, е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Безосно́вний, а, е. Необоснованный. Галиц.
Безо́стий, а, е. О колосьях: без остей, без усов. Безоста пшениця.
Безося́жний, а, е. Необ'ятный (от глагола сяга́ти).
Безо́щадний, а, е. Беспощадный. К. Бай. 81. Безощадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Безо́щадність, ности, ж. Беспощадность. К. МБ. II. 118.
Безо́щадно, нар. Не щадя живота, нещадно. Замолоду безощадно пив горілку. Харьк.
Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человек, не имеющий одного или нескольких пальцев; безпалый. Аф.
Безпа́льчий, а, е. Беспалый. Аф. 297.
*Безпа́м'ятко, ка, ж. Беспамятный человек. Сл. Яворн.
Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имеющий слабую память, беспамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящийся в беспамятстве. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. II. 241.
Безпа́м'я́ття, тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Безпа́м'ятько, ка, м. Человек, имеющий слабую память, забывчивый. Полт.
Безпа́рий, а, е. 1) Не имеющий пары, беспарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
*Безпарті́йний, а, е. Беспартийный.
Безпа́шпортний, а, е. Беспаспортный. Грин. III. 569.
Безпе́ка, ки, ж. 1) Безопасность. 2) Для безпе́ки. Для прочности. Шух. I. 277.
Безперево́дний, а, е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиво́дно.
Безперемі́нно, нар. Непременно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VII. 43.
Безпере́сталь, нар. = Безпере́ста́нку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Безпере́ста́нку, безпере́ста́нно, безпере́ста́ну, безпере́ста́нці и безпере́стань, нар. Непрерывно, беспрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. I. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанці. Нп. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Бе́зпереч, нар. Беспрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Беспрекословно. Галиц.
Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.
Безпере́чність, ности, ж. Бесспорность, несомненность. Желех.
Безпере́чно, нар. Бесспорно, несомненно.
Безпе́рий, а, е. Не имеющий перьев, неоперившийся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Безпеча́ти, ча́ю, єш, гл. = Убезпеча́ти.
