Безпе́чен, чна, не. Кратк. форма от безпе́чний. Безпечен про небезпеку бував. К. Байк. 99.
Безпе́чити, чу, чиш, гл. Обеспечивать. гарантировать.
Безпе́чне, безпе́чно, нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. АД. I. 212. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали. АД. I. 117.
Безпе́чний, а, е. 1) Безопасный. Безпечна дорога. 2) Верный, несомненный. Як приїдеш звечора — вечеронька безпечная, як приїдеш опівночі — розмовонька сердечная. Чуб. V. 86. *3) Обеспеченный, запасшийся. Дорога далека: наїжся на цілий день та й будеш безпечний. Звениг. у. Ефр.
Безпе́чність, ности, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Безпе́чно. См. Безпе́чне.
Безпе́шний, а, е, безпе́шність, безпе́шно = безпе́чний, безпе́чність, безпе́чно. КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. I. 4.
Безписьме́нщина, ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Безпи́ття, тя, с. Отсутствие воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. I. 335.
Безпідста́вний, а, е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Безпла́тний, а, е, безпла́тній, я, є. Бесплатный. Левиц. Пов. 135. Недільна безплатна школа. Конис. (О. 1861. I. 321).
Безплемі́нний, а, е. Безродный, без племени, беспотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. I. 249.
*Безплі́дний, а, е. Бесплодный. Сл. Тутк.
*Безповітро́вий и безпові́тряний, а, е. Безвоздушной. Сл. Дубр.
Безподо́бний, а, е. = Неподо́бний. Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Безпомо́чний и безпомо́шний, а, е. Беспомощный. Се вдови відні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
*Безпора́дний, а, е. Безвыходный, беспомощный. Сл. Нік.
*Безпора́дність, ности. Безвыходность, беспомощность. Сл. Нік.
Безпоса́жна, прил. ж. Без приданого. — ді́вка. Бесприданница.
Безпосере́дний, а, е. Непосредственный. Желех.
Безпосере́дність, ности, ж. Непосредственность. Желех.
Безпотрі́бний, а, е. Ненужный, излишний.
Безпотрі́бно, нар. Без надобности. НВолын. у. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс. О. 1862. III. 35.
Безпоя́сниця, ці, ж. Писанка с поперечной линией вокруг. КС. 1891. VI. 346.
Безпра́вний, а, е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Безпра́вно, нар. Беззаконно.
Безпра́вство, ва, с. Беззаконие, бесправие. (Запорожці) відбивалися від ляха і його безправства. Млак. 122.
Безпре́мі́нний, а, е. Непременный.
Безпре́мі́нно, нар. Непременно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. I. 58.
*Безпри́кладний, а, е. Беспримерный. Сл. Дубр.
Безприпо́рий, а, е. О воле: не имеющий возвышения в конце шеи, на которое упирается ярмо. См. Припі́р. Безприпорий віл. Волч. у.
Безприто́мний, а, е. Бесчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав… Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).
Безприту́льний, а, е. Бесприютный. Шейк. Аф. 297.
Безприхи́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Безприча́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Безприча́сний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. II. 199.
Безпробу́дний, а, е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
