Безпросві́тний, а, е, безпросві́тній, я, є. Непроглядный, беспросветный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. *Костом. Безпросві́тна до́ля — безотрадная жизнь.
Безпу́пий, а, е. Не имеющий пупка. Де бага́то баб, там дитя́ безпу́пе. У семи нянек дитя без глаза. Посл.
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Безпу́тство, ва, с. Беспутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Безпу́ття, тя, с. Бездорожье, беспутица. Шейк.
Безп'я́тий, а, е. 1) Не имеющий пяток, беспятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. I. 19. 2) Употребл. как сущ. чорт.
Безп'я́тко, ка, м. Чорт.
Безра́дісний, а, е. Безотрадный.
Безраху́бний, а, е. Нерассчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Константиногр. у. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний. Константиногр. у.
Безре́брий, а, е. Не имеющий ребер. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном., стр. 293, № 98.
Безри́б'я, б'я, с. Недостаток рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Безрі́дний, а, е. Безродный. АД. I. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Безрі́дник, ка, м. Безродный человек. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Бе́зрік, нар. Употребл. в выраж. на-бе́зрік — бессрочно, иронически: никогда. Відда́сть на-бе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.
Безробі́тній, я, є. Нерабочий (о времени). Безробітній час. Левиц. I. 286.
Безробі́ття, тя, с. Безработица. Желех.
Безро́га, ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Безро́гий, а, е. Безрогий. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Безро́да, ди, об. Безродный человек. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. VIII. 15.
Безро́зумний, а, е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. II. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. III. 243.
Безро́тий, а, е. Безротый. Аф.
Безрука́вка, ки, ж. Род женской одежды без рукавов. Подольск. г.
Безру́кий, а, е. Не имеющий руки или рук. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
*Безру́хий, а, е. Недвижимый. Сл. Дубр.
Бе́зсед, да, м. = Бе́скед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Безсерде́чний, а, е. Бессердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Безсерде́чність, ности, ж. Бессердечие, жестокосердие. К. Кр. 17.
Безсе́рдий, а, е. = Безсерде́чний. Безсерді злюки. К. ПС. 61.
Безсе́рдний, а, е = Безсе́рдий = Безсерде́чний. О, дайте під сі пазурі султана, крівавого безсердого тирана. К. МБ. III. 260.
Безси́лий, а, е. Бессильный. МВ. (О. 1862. I. 85).
Безси́літи, лію, єш, гл. Слабеть, терять силу.
Безси́лка, ки, ж. Бессильная женщина. Ум. Безси́лочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмедя страшного? МВ. III. 144.
Безси́лля, ля, с. Бессилие, отсутствие сил. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
*Безси́ло, нар. Бессильно. Виннич.
Безси́лок, лка, м. Бессильный человек. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Безси́лочка, ки, ж. Ум. от безси́лка.
