Безси́льний, а, е = Безси́лий. Дужий безсильного давить. Котл. НП. Вода́ безси́льна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющего ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. Ка́мень безси́льний играет ту же роль: если его лизнуть, сила пропадает. Чуб. II. 209, 210.
Безскоро́мник, ка, м. Постник. Конотоп. у.
Безсла́вний, а, е. Бесславный, обесславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Безсла́вно, нар. Бесславно.
Безслі́дний, а, е. Бесследный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Безслі́дно, нар. Бесследно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Безслі́зний, а, е. Без слез, бесслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. I. 37.
Безсме́ртки, ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. I. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. I. 142.
Безсме́ртний, а, е. Бессмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Безсме́ртник, ка, м. Раст.: бессмертник, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Безсме́ртність, ности, ж. Бессмертие. До ясних безсмертности осель. К. Дз. 52.
Безсо́нний, а, е. Бессонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Безсо́нниця, ці, ж. безсо́ння, ня, с. Шейк. Бессонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. I. 141.
Безсоромі́тний, а, е. Бесстыдный, бесстыжий.
Безсоромі́тно, нар. Бесстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.
Безсоро́мний, а, е. Бесстыдный. Щог. В. 19.
Безсоро́мність, ности, ж. Бесстыдство. Желех.
Безсоро́мно, нар. Бесстыдно.
*Безстате́чний, а, е. Неблагоразумный, непорядочный. Сл. Дубр.
Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.
Безсти́дний, а, е = Безсоро́мний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Безсти́дник, ка, м. Бесстыдник.
Безсти́дниця, ці, ж. Бесстыдница. Левиц. I. 309.
Безсторо́нний, а, е. Беспристрастный, непартийный. Желех.
Безсторо́нність, ности, ж. Беспристрастие. Желех.
Безстра́шний, а, е. Бесстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Бе́зсуд, ду, м. = Безсу́ддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Безсу́ддя, дя, с. Отсутствие законности, беззаконие. К.
Безсу́дний, а, е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.
Безсу́дниця, ці, ж. Беззаконница? К. Дз. 98.
Безсу́дно, нар. Без суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
Безсумлі́нний, а, е. Бессовестный. Св. Л. 248. НВолын. у.
Безсумлі́нник, ка, м. Бессовестный человек. НВолын. у.
Безсумлі́нність, ности, ж. Бессовестность. Желех.
Безсумлі́нно, нар. Бессовестно.
Безсу́мний, а, е. Беспечальный, беззаботный. Пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. Усякий би пізнав по його безсумному погляду, що не ввірився ще йому світ. Стор. М. Пр. 3.
*Безсумні́вний, а, е. Несомненный. Сл. Нік.
*Безсумні́вно, нар. Несомненно. Сл. Нік.
Безсу́мно, нар. Беспечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.
Безсупере́чний, а, е. Бесспорный.
Безсупере́чно, нар. Бесспорно.
Безсча́стя, тя, с. и пр. = Безща́стя.
