до́ненька, до́нечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Ном. № 1738. Доненько моя, рідная моя! Мет. Там тобі… добре буде, як тій донечці у матінки. Мет. 301.
Доня́ти. См. Доніма́ти.
Доня́тися, дойму́ся, мешся, гл. Дотронуться, прикоснуться. Болить палець, не можна донятись. НВолын. у.
До-обі́д, нар. До обеда. До-обід ложка, а після обід не треба. Ном.
Дообі́дній, я, є. Бывающий до обеда. Дообідня година. О. 1862. I. 81.
Дообі́дувати, дую, єш, сов. в. дообі́дати, даю, єш, гл. Дообедывать, дообедать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у.
Дооко́ла, нар. Вокруг. У синє море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Доо́рювати, рюю, єш, сов. в. доора́ти, рю́, реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.
Доо́рюватися, рююся, єшся, сов. в. доора́тися, рю́ся, решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану. Чуб. V. 365.
*Доосередко́вий, ва, ве, доосере́дній, ня, нє. Центростремительный. Сл. Нік.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконец, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Доо́чне, нар. Лично, самолично. Полт. г.
Допада́ти, да́ю, єш, сов. в. допа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. МВ. (О. 1862. I. 104). 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.
Допада́тися, да́юся, єшся, сов. в. допа́стися, ду́ся, де́шся, гл. Набрасываться, наброситься на что-либо с жадностью. Допався як муха до меду. Ном. № 4836.
Допала́ти, лі́ю, єш, гл. Догореть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.
Допа́лювати, люю, єш, сов. в. допали́ти, лю́, лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
Допа́люватися, лююся, єшся, сов. в. допали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. I. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догореть.
Допані́ти, ні́ю, єш, гл. — до чо́го. Сделаться барином до того, что…, стать таким барином, что… Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. V. 47.
*Допантрува́ти, ру́ю, єш, гл. Досмотреть, присмотреть. Франко.
Допанува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Допанува́тися, ну́юся, єшся, гл. Дожить барином до разорения, до несчастия. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Змиев. у.
*Допа́ри, нар. 1) Подстать. 2) В чёт, чет. Сл. Нік.
*Допаро́вувати, вую, єш, сов. в. допарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) кого́. Подбирать, подобрать пару. 2) кому́. Быть парой, подстать кому-нибудь. Сл. Нік.
Допа́рок, рка, м. Принадлежащий паре, один из пары. Ум. Допа́рочок.
Допарува́ти. См. Допаро́вувати. Могил. у.
Допаса́ти, са́ю, єш, сов. в. допа́сти, су́, се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Допаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. допа́стися, су́ся, се́шся, гл. Оканчивать пастись.
I. Допа́сти, ся. См. Допаса́ти, ся.
II. Допа́сти, ся См. Допада́ти, ся.
Допа́трати, раю, єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата. Васильк. у.
Допащикува́ти, ку́ю, єш, гл. Окончить вздорные рассказы.
Допащикува́тися, ку́юся, єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря
