вздор. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
Допе́вне, нар. Наверное, точно. Желех.
Допе́внення, ня, с. Уверение.
Допе́вня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Уверять, уверить.
Допевня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. допе́внитися, нюся, нишся, гл. 1) Удостоверяться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. Грин. I. 293. Г. Барв. 368. На два золоті і більше не допевняйся. НВолын. у. Допевняйся, плати. НВолын. у. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. НВолын. у. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали. Св. П. 1 кн. Мус. XI. 6.
Допекти́. См. Допіка́ти.
Допе́рво *и допе́рва, нар. Теперь только, лишь только, только-что, только уж. Я не знав минувшости того чоловіка й доперва пізніше дізнався… Борд.
Допе́рти. См. Допера́ти.
Допе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Дотащиться.
Допива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допи́ти, п'ю́, п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви… пива не допиваєте? ЗОЮР. I. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Допива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. допи́тися, п'ю́ся, п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже…, що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.
Допильно́вувати, но́вую, єш, сов. в. допильнува́ти, ну́ю, єш, гл. Досматривать, досмотреть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11.
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.
Допина́ти, на́ю, єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, пну́, не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягивание. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. НВолын. у. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить в безвыходное положение. Сю весну як доп'яло, так і не дай боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде. Волч. у.
Допина́тися, на́юся, єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Допира́ти, ра́ю, єш, сов. в. допе́рти, пру́, ре́ш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок… коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
*Допира́ти, ра́ю, єш, сов. в. допра́ти, доперу́, пере́ш, гл. Достирывать, достирать.
Допира́тися, ра́юся, єшся, гл. Домогаться. Іван допирається землі. НВолын. у.
До́пис, су, м. Корреспонденция.
*Допи́сування, ня, с. 1) Дописывание. 2) Корреспондирование. Сл. Нік.
Допи́сувати, сую, єш, сов. в. дописа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать. *3) Переписываться, писать письма. От він йому й дописує: пришліть стільки возів жита. Крим. *Удаваться, удаться, потрафлять, потрафить. Гулянка нещасливо випала, бо погода не дописала. «Діло».
Допи́суватися, суюся, єшся, сов. в. дописа́тися, шу́ся, шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
До́пит, ту, м. Допрос. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Допи́тливий, а, е. Пытливый, *испытующий. *— ро́зум. Любознатель-
