рі́(о́)жечка, доро́жейка. Мет. 32, 22, 229. К. Досв. 19. Чуб. III. 240.
Дороги́й, а́, е́. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. III. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. З дорого́ю душе́ю. Очень охотно, от всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який… враг просить його силувати? вона з дорогою душею пійде! К. ЧР. 297. *3) Важный, ценный. Празник благовіщення дуже дорогий, бо тоді архангел Гавриїл одмикає землю. Крим. Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. К. ЧР. 57. Грин. III. 595. Ум. Дороге́нький, дороге́сенький. Г. Барв. 363. Моя порадниця дорогесенька. Мил. 204.
*Дорогітня́, ні, ж. Дороговизна. Желех.
Дорогі́сінький, а, е. В высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
До́рого, нар. Дорого. Ном. № 10500. Тепер усе дорогше стало. МВ. I. 112. Дорожше очей нема нічого в світі. ЗОЮР. II. 100. Ум. Дороге́нько, дороге́сенько.
*Дороговка́з, зу, м. 1) Путеводитель. 2) Указатель пути, руководитель. Желех.
Дорогото́ва, ви, ж. Дорогая цена. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Дорогоці́нний, а, е. Драгоценный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.
Доро́гшати, шаю, єш, гл. = Доро́жчати.
Доро́дний, а, е = Дорі́дний 2. Макс. (1849). 84.
*Доро́жати, жаю, єш, гл. Дорожать. Грунта дорожають. Крим.
Доро́женька, ки и доро́жечка, ки, ж. Ум. от доро́га.
Дорожині́й, нар. Ближе дорогой, более по дороге, с руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.
Дорожи́ти, жу́, жи́ш, гл. Ценить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Дорожи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Грин. II. 333. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами. Стор. I. 240.
Дорожне́та, ти, дорожне́ча, чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся. Харьк.
Доро́жник, ка, м. Раст. Plantago lanceolata. ЗЮЗО. I. 131.
Доро́жній, я, є. Дорожный, находящийся в дороге.
Дорожня́, ні́, ж. = Дорожне́та. Теперки дорожня на всім стала. Каменец. у.
Доро́жчати, чаю, єш и доро́жшати, шаю, єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі. Черниг. у.
Дорозумі́тися, мі́юся, єшся, гл. Додуматься, сообразить, догадаться. Дещо. 32. Дорозумівся і я як зробить. Черк. у.
Дорозумо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. дорозумува́тися, му́юся, єшся, гл. ( = Дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, соображать, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Доро́слий, а, е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. I. 136. 2) Доросший. Доросле жито. НВолын. у.
Дороста́ти, та́ю, єш, сов. в. дорости́, ту́, те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. III. 183. Дорости́ літ. Достичь совершеннолетия. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.
Дору́блювати, люю, єш, сов. в. доруби́ти, блю́, биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (в шитье). Ти ще й рубця не дорубиш, я вже й звернусь. Кв.
Дору́бувати, бую, єш, сов. в. доруба́ти, ба́ю, єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Поручать, пору-
