Дрант, ту, м. = Дра́нтя. Вх. Лем. 411.
Дранта́вий, а, е = Дранти́вий. Гол. II. 466.
Дранти́вий, а, е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Каменец. у.
Дранти́на, ни, ж. = Дра́нка. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою рядниною. Левиц. I. 75.
Дрантогу́з, за, м. Оборвыш. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межи люде. Чуб. V. 1180.
Дра́нтя, тя, с. 1) Ветошь, старые вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Каменец. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Каменец. у. Ум. Дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Каменец. у.
Дрань, ні, ж. 1) = Дра́нтя. Як люде дрань, то така їх Ордань. Ном. №7126. 2) = Драни́ця. Левиц. I. 92.
Драп, меж. См. Дряп.
Драпа́к, ка́, м. См. Дряпа́к.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. См. Дря́пати и пр.
Драпа́тий, а, е. О вышивке: драпа́ті у́ставки. Kolb. I. 48.
Драпа́ч, ча́, м. 1) Шерстобой, употребляющий для очистки шерсти проволочные щетки. Вас. 202. *2) = Дряпа́к 3. *3) Испорченное перо. Це драпач якийсь, не перо: тільки папір дере. Умань. Ефр.
Драпа́чка, ки, ж. Звізда́ті драпа́чки. Род вышивки. Kolb. I. 48.
*Драпе́ць, пця́, м. Коготок. Кіт мене подрапав своіми драпцями. Крим.
*Драпі́жка, ки, м. Злое животное. Старицк.
Драпі́жник, ка, м. 1) См. Дряпі́жник. *Франко. 2) У гуцулов: ночной церковный сторож. Шух. I. 119.
Драпі́ка, ки, об. = Дряпі́ка. О. 1861. XI. 28.
Дра́пкати, каю, єш, гл. = Дря́пати. Вх. Уг. 237.
Дра́пкатися, каюся, єшся, гл. = Дря́патися. Вх. Уг. 237.
Драпуста́н, ну, м. Раст. Asalea pontica L. См. Штанодра́н. ЗЮЗО. I. 113.
Драпцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Драпце́м, нар. — побі́гти. Скоро побежать, скоро убежать. Вх. Зн. 16.
*Драпці́ = Драпце́м. Желех.
*Драпцю́вати, цю́ю, єш, гл. Быстро бежать, удирать. Желех.
Дра́та, ти, ж. Притеснение, побор. Закр.
Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.
*Дра́тка, ки, ж. = Сте́жка. Драгом.
Дра́ти, деру́, ре́ш, гл. = Де́рти.
Дра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. = Де́ртися.
Дратли́вий, а, е. Раздражительный.
Дратли́вість, вости, ж. Раздражительность.
Драто́ваний, а, е. Раздраженный.
Дра́товка, ки, ж. Ум. от дра́тва.
Дратува́ння, ня, с. Раздражение.
Дратува́ти, ту́ю, єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. М. Пр. 88.
Дратува́тися, ту́юся, єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. II. 168. 2) Раздражаться.
Драч, ча́, м. 1) Шомпол. Ромен. у. 2) Пильщик. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 3) Обдирало, собрщик податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючий кустарник. (Добруджа). КС. 1883. I. 59. 5) Род удочки для крупной рыбы при ловле зимой: оловяная гирька с крючком на шнурке. Вас. 189. *6) Кукурузная кру-
