лись кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Єзуїтство, ва, с. Иезуиты, а также образ действий, подобный иезуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Єзуїтський, а, е. Иезуитский.
Єй, меж. Ей. Єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей-богу. Єй богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, єй же богу. МВ. II. 22. *От єй! Вот (тебе) ей-ей! Сл. Нік.
Є́лечко, ка, с. Ум. от є́льце.
Єли́на, ни, ж. и пр. = Яли́на и пр. МУЕ. III. 75.
Єлини́ця, ці, ж. Название воды в заговоре. Помагай біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Єлівни́к, ка, м. Хлев, помещение для молодого и недойного рогатого скота. Шух. I. 185.
Єлове́ґа, ґи, ж. Двухлетняя овца, не имеющая ягнят. Вх. Зн. 7.
Єлом, му, м. Конической формы баранья шапка. Канев. у. Чуб. VII. 413.
Єлочє́р, ра, м. 1) Пастух баранов и недойных овец. Шух. I. 190. 3) = Єлівни́к. Шух. I. 185.
Єльце́, ця́, с. = Вильце́. Ум. Є́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.
Є́ма, ми, ж. = Яма. См. Яма 3 и 4.
*Ємець, мця, м. Хват, ловкач. Сл. Нік.
Ємки́й, а́, е́. 1) Хваткий. Желех. 2) Ловкий, проворный, быстрый, скорый.
Є́мко, нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) Є́мко їсти. Жадно есть. Желех.
Єнера́л, ла, м. Генерал. Там сидять коло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Єнера́льний, а, е. Генеральный.
Єнера́льство, ва, с. Генеральство. Желех.
Єнера́льський, а, е. Генеральский. Желех.
Є́ни́ченько, ка, м. Ум. от янича́р? Турки-єниченьки. АД. I. 148.
Є́нчий, є́нший, а, е = И́нший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. III. 228.
Єпа́рхія, хії, ж. Епархия. Викарій їздив по єпархії. Левиц. I. 148.
Єпархія́льний, а, е. Епархиальный. Левиц. I. 155.
Єпи́скоп, па, м. Епископ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Єписко́пія, пії, ж. Епископство.
Єпи́скопський, а, е. Епископский.
Єре́м, єрма́, м. 1) = Ярмо́. Шух. I. 165. 2) = Ключ 5. Шух. І. 194. 3) Часть сту́пи походю́чої. Шух. І. 162. 4) Часть самото́ки. Шух. І. 150. 5) Часть мельницы. См. Млин. Шух. І. 103, 104, 113.
Єрепу́д, да, м. Малорослый, но тяжелый человек.
Єрепу́дин, на, не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. О. 1862. II. 38.
Є́ресь, сі, ж. Ересь.
Єрете́нний, а, е = Єрети́чий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Єрети́к, ка́, м. Еретик. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Єрети́цтво, ва, с. Ересь. К. Кр. 19.
Єрети́цький, а, е. Еретический.
Єрети́ця, ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Єрети́чий, а, е. Еретический. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Єрети́чка, ки, ж. = Єрети́ця. Полт.
Є́рик, ка, м. 1) Небольшой и узкий проток реки или озера. Браун. 6. КС. 1883. I. 39. 2) Небольшой канал (шириной от 4 до 6 метров) между небольшими лима́нами, болотами, пла́внями. МУЕ. I. 41 (Добруджа).
Єрусали́м, ма и му, м. Іерусалим. Як іти, каже, у Єрусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Єрусали́мський, а, е. Іерусалимский. Всі святі київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. I. 134. *Єрусали́мська доро́га. Млечный путь. Єрусалимська дорога — на небі; на ню так кажуть, бо можна нею втрапити до Єрусалиму. Крим.
