Є́рка, ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. См. Я́рка и пр. Шух. I. 210.
Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. От гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч. *Харькове, Харькове, славний єси город, та нічого в тобі їсти. О. Потебня, II. Г. Шереперя.
*Єсть = Є. *Тоді я бачу, що ти злодій єсть і більш нічого. Херс. Нік. Всякого треба зміряти: хто хазяїн єсть, тому дай, а хто ледащо — в того забери, що6 не переводив. Київщ. Дзвонкова. Нік.
*Єсте́. 2-е лицо мн. ч. от бу́ти. Просило у господу, коли справді добрі єсте дюди. О. Потебня, II. Г. Шереперя.
Є́тір, ра, м., и є́тіро, ра, с. а) з пру́тя = ве́рша. Шух. I. 226. б) — з кри́лами = я́тір. Шух. I. 226, 227.
Єхи́да, ди, ж. 1) Змея ехидна. 2) Об. Ехида, злой и лукавый человек. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Єхидкува́тий, а, е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.
Єхи́дний, а, е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Єхи́дно, нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. М. Пр. 104.
Єхи́дство, ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Є́щір, ра, м. Зоол. Salamandra maculata. Шух. I. 22.
Є́щірка, ки, ж. = Я́щірка. Шух. I. 22.
