Жа́ді́бний, а, е. 1) Жаждущий. 2) Желающий, вожделеющий. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Жадли́вість, вости, ж. 1) = Жада́ння. *2) Жадность.
*Жадли́во, нар. Жадно. Степова тиша жадливо підхоплює всі згуки. Коцюб.
I. Жа́дний, а, е. 1) Каждый, всякий. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. I. 105. 2) При отрицательных выражениях: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. II. 46. Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никаким образом, отнюдь не, никак. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можна. Рудч. Ск. I. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
II. Жадни́й, а́, е́ *до чо́го, на що́. 1) Желающий, жаждущий. У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна. Ном. № 1739. Убогий чоловік на лихо не жадний. Ном. № 1609. 2) Жадный.
Жадні́сінький, а, е. 1) Решительно каждый, каждый без исключения. Хиба ж не життя попові? Жаднісінький йому несе й везе. Екат. у. 2) Решительно никакой.
Жа́дність, ности, ж. Жадность. *Жадність на чуже. А. Вержб. Катер.
Жа́дно, нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльози. Шевч. 178.
*Жадню́чий, а, е. Очень жадный. Сл. Яворн.
Жадо́ба, би, ж. 1) Жажда, сильный аппетит. Десь у жадобу ззів та води напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желание. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. III. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.
Жадо́та, ти, ж. = Жадо́ба.
*Жаду́ха, хи, ж. О женщине: жадная. Сл. Нік.
*Жажде́нний, а, е = Жажду́щий.
Жажди́вий, а, е = Жа́дібний. Гол. III. 523.
Жа́ждувати, дую, єш, гл. = Жада́ти. Хворий жаждує того й того. Черкасск. у.
*Жажду́щий, а, е. Страдающий от жажды, сильно жаждущий. Жаждущі качки. Свидн.
Жа́йвір, вора, м. = Жа́йворонок. Вх. Пч. II. 8.
Жа́йворінка, ки и жа́йворінок, нка, м. Жаворонок. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. Жа́йворіночок.
Жайворіня́чий, а, е = Жа́йворонків. Аф. 399.
Жа́йворонків, кова, ве. Принадлежащий жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня. Мир. ХРВ. 3.
Жа́йворонник, ка, м. Клетка для жаворонков. Харьк.
Жа́йвор́онок, нка, м. 1) = Жа́йворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. III. 9. 2) Испеченная из теста булочка в виде птички, — такие булочки пекут в день сорока мучеников (9 марта), когда, по народному поверью, прилетают жаворонки, предвестники весны. Маркев. 2.
Жайвороня́, ня́ти, с. Птенец жаворонка. Ум. Жайвороня́тко.
Жайвороня́чий, а, е = Жайворінячий.
Жак, ку и ка, м. 1) Расхищение, грабеж, расхват. На жак кидати. 2) Работа всем обществом при условии, что каждый получает добываемого продукта (напр., сена при косьбе общественного сенокоса) столько, сколько за одинаковое для каждого время успеет добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава… осавула… з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку… Тоді вже годі виси-
