не: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
*Жабоко́лка, ки, ж. Шпажонка, дрянное колющее орудие (пренебрежительно). Начепив з боку оту жабоколку, та й думає, що страшний. Умань. Ефр.
Жабокря́ківка, ки, ж. Болото, наполненное жабами, *лягушник. Сл. Нік. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Жабоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопределенному шуму, производимому иногда лягушками (без громкого кваканья). Говорится преимущественно о женщинах.
Жа́бонька и жа́бочка, ки, ж. Ум. от жа́ба.
Жаборі́ння, ня, с. = Жабурі́ння.
Жа́бра, бер и жабрі́, рів, с. мн. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц.
Жа́брик, ка, м. Раст. = Жабрі́й лісови́й. ЗЮЗО. I. 123.
Жабрі́й, рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. ЗЮЗО. I. 123, и лісови́й жабрі́й. G. tetrahit. ЗЮЗО. I. 123, б) осот, Cirsium arvense? ЗЮЗО. I. 118. 2) Жадный, прожорливый. Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться. Змиев. у.
Жа́бський, а, е = Жа́б'ячий. Желех.
Жабу́ка, ки, ж. = Жабалу́ха.
Жабуні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Жабоні́ти.
Жабу́р, ру́, м. = Жабурі́ння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
*Жабури́ння, ня, с. Зеленая тина. Тут купатися не добре, бо на дні жабуриння, а не пісок. Крим.
Жабурі́ння, ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Жа́б'ячий, а, е. Лягушечий; жабий. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. Жа́б'яча губа́. и жа́б'ячий гриб. Род нес'едобного гриба. Ж-ча цибу́ля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зі́лля. Раст. Лютик, Anemone ranunculus.
Жавки́й, а, е = Жалки́й 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Жа́вряти, ряю, єш, гл. = Же́вріти.
Жага́, ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желание. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
*Жагва́, ви́, м. Трут. Сл. Нік.
Жагну́ти, ну́, не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг.: блоха). Ном., стр. 295, № 149.
*Жагу́че, нар. 1) Жадно. 2) Страстно. Сл. Нік.
*Жагу́чий, а, е. 1) Жаждущий. 2) Страстный. Сл. Нік.
Жада́, ди́, ж. Жажда, желание.
Жада́ний, а, е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! НВолын. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Жада́нка, ки, ж. Желанная. Да невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Жада́ння, ня, с. Желание. Коли б господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. II. 164.
Жада́но, нар. Желанно.
Жада́ти, да́ю, єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Жада́тися, да́ється, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. II. 34.
I. Жа́ден, дна, е = Жа́дний.
II. Жаде́н, дна́, е́ = Жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. НВолын. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Жа́ді́бка, ки, ж. Ум. от жадо́ба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевського квасу. Ном. № 934. 2) Желание. У жа́дібку, не в жа́дібку (кому). Хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?.. А в жадібку його побачити. МВ. II. 94. Се вам не в жа́дібку. Этого вам не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.
