ся. Ми на ту землю ждали та й жданики поїли. Пир. у., Конон.
Жда́нки, ків, м. мн. Ожидание. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили… поїли. Ном. № 5627.
Ждання́, ня́, с. Ожидание. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 77. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. Жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295. *Жда́ти на що́. Ожидать чего. Довго мені приходилося на те ждати, щоб вільно між вами відітхнути. Кобил.
Жджок, ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Же, сз. Же. Употребляется после предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. См. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401. 3) Та таки́ а ні же. Положительно ничего, нисколько. Ном. № 4971. *4) Вот. Ой, рад би я, матусенько, додому вернувся, так же кінь мій вороненький в воротіх спіткнувся. Пот. II.
Жеб, же́би, сз. 1) = Щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.
Жебоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Жебра́к, ка́, м. Нищий. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Жебра́н, на́, м. = Жебра́к. Жебран ходить, хліба просить. Чуб. V. 433.
Же́бра́ний, а, е. Нищенский, добытый нищенством, выпрашиванием. Піти́ на же́бра́ний хліб. Обнищать, сделаться нищим. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.
Жебрани́на, ни, ж. 1) Нищенствование, выпрашивание. 2) Милостыня. Желех.
Же́брати, раю, єш, гл. = Жебрува́ти.
Жебра́цтво, ва, с. 1) Нищенство. 2) Соб. Нищие. Желех.
Жебра́цький, а, е. Принадлежащий нищему, *нищенский. Сл. Нік.
Жебра́чий, а, е = Жебра́цький.
Жебра́чка, ки, ж. 1) Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у. *2) = Же́бри. Як погоріли їхні хати, то пересиділи вони зиму по землянках, а весною подались на жебрачку усим хутором. Пир. у., Конон.
Же́бри, рів, м. мн. Нищенствование, попрошайничество, прошение милостыни. Піти́ на же́бри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.
Жебрі́й, рію́, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. I. 10. См. Жабрі́й.
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
*Жебру́щий, а, е. Нищенствующий. Дід жебрущий. Борд.
*Жебуні́ти, ню́, ни́ш, гл. Ворчать, бурчать. Васильч.
Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Ветренник, вертопрах. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. *3) Вертушка, франтик. Херс. Нік. Ум. Же́вжичок.
Жевжикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ветрогонить. Харьк. г.
*Жевжикува́тий, а, е. Швайковатый, вертлявый. Жевжикуватий панич. Херс. Нік.
Жеврі́й, рі́ю, м. Синее пламя над горящими угольями.
Же́вріти, рію, єш, гл. Гореть без пламени, рдеть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Же́врітися, ріюся, єшся, гл. = Же́вріти.
Жегна́ння, ня, с. Прощание.
Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Про-
