і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Левиц. I. 334. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53.
Жахо́та, ти, ж. Ужасы, страхи.
Жахті́ти, хчу́, хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жар, раскаляться, рдеть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 458. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Жа́чка, ки, ж. = Жа́тка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Жба́н, ну, м. = Джба́н. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. Жба́нець, жба́но́к, жба́нчик, жба́нчичок.
Жба́но́вий, а, е = Джба́но́вий.
Жба́но́к, нка, жба́нчик, ка, жба́нчичок, чка, м. Ум. от жбан.
Жба́нячий, а, е = Жба́но́вий.
Жбир, ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См. Жбирь.
Жбирь, рі, ж. 1) Нанос в реке, мель. Мнж. 180. 2) Сенокос, поросший кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
*Жбих, ха, м. = Джба́н. Я певен, що ця ворожба була першим жбихом холодної води. Франко.
Жбу́рити, рю, риш и жбурля́ти, ля́ю, єш, одн. в. жбурну́ти, ну́, не́ш, гл. = Шпурля́ти, шпурну́ти. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Жбух! меж., обозначающее вливание чего-либо сразу в большом количестве. Желех.
Жбу́хати, хаю, єш, одн. в. жбу́хнути, ну, неш, гл. 1) Сразу много вливать, влить, налить. Желех. *2) Вырываться, рвануться с силой. Тут огонь жбухає, як із пекла. Франко
Жва́вий, а, е. Живой, бойкий, резвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. Жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. III. 84.
Жва́вість, вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. I. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Жва́во, нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. II. 81. Ум. Жваве́нько, жваве́сенько.
Жваво́та, ти, ж. = Жва́вість.
Жва́ка, ки, ж. = Жу́йка.
Жва́кання, ня, с. Чавкание, жевание.
Жва́кати, каю, єш, гл. Чавкать, жевать.
Жва́кнути, ну, неш и *жва́кнутися, нуся, нешся, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Жвако́та, ти, ж. Жевание, чавкание.
Жвакува́ння, ня, с. Глодание.
Жвакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = Жва́кати.
Жваку́н, на́, м. Чавкающий, чавкун. Ум. Жвакуне́ць.
Жвакуня́, ня́ти, с. Маленький чавкун. Ум. Жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Жва́ти, жую́, є́ш, гл. Жевать. Угор.
Жва́хтати, таю, єш, гл. = Жва́кати.
Жва́чка, ки, ж. Згарь из трубки, которую жуют во рту или кладут за губу.
Жвя́кати, каю, єш, гл. = Жва́кати.
Жвяхті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Об обуви: шлепать, будучи наполненным водой. Жвяхтіли мокрі личаки. Котл. Ен. V. 53.
Жгут, та, м. = Джгут.
Жґринджа́тися, джа́юся, єшся, гл. Ссориться. Жґринджаться отець і мати. Вх. Лем. 413.
Жґут, та́, м. = Джгут.
Жда́ний, а, е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Жда́ники, ків, м. мн. = Жда́нки. Ном. № 5627. *— поїсти. Долго кого-либо, чего-либо ожидать и не дождать-
