Жерце́м, нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Жеря́вий, а, е. Горящий, палящий, пламенный. Угор.
Же́стер, ру, м. = Жо́стір.
Жєс, жєса́ти и пр. = Жас, жаса́ти и пр.
Жи́бець, бця, м. Раст. Dentaria bulbifera. Бабьи зубы, зубянка.
Жибрі́й, рію́, м. = Жабрі́й. ЗЮЗО. I. 168.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьев. Ном. № 10260. *Чирик! Сл. Нік.
Жива́ти, ва́ю, єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
*Живе́нько, нар. Скорее, поскорее. Запрягай живенько коні. Йди сюди, та живенько! Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Живете́нь, тня́, м. Подпочва. Любеч. См. Живе́ць 2.
Живе́ць, вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побеги, отростки садового дерева. Канев. у. 3) В дереве: живая древесина. 4) Источник, ключ. 5) Пульс. 6) Живая мелкая рыба, которую надевают на удочку, как приманку. *Щука в Супої добре на живця ловиться. Пир. у., Конон. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающийся в разрезе темным цветом, плотный слой выделанной на подошвы кожи. 9) Ремешек с деревянной палочкой на конце. Он прикрепляется к неводу и свободным концом с палочкой накручивается на канат, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. 10) Ремешек, около которого плетется кнут. Мнж. 180. 11) Железное кольцо посредине верхней части ярма, — в него проходит дышло экипажа, плуга. Шух. I. 165.
Жи́вжик, ка, м. = Же́вжик.
Живжикува́ти, ку́ю, єш, гл. = Жевжикува́ти.
Живи́й, а́, е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. Чи жи́ві-здоро́ві? Как ваше здоровье. (Обычная форма приветствия). До живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); врази́ти до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. Живи́й жаль бере́. Очень, в высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. Вся́ка жива́ душа́. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. I. 207. Ні живо́ї душі́. Решительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. I. 82. В живі́ї о́чі бре́ше. Прямо в глаза врет. Ном. № 6950. *Жива́ вода́. Текучая вода. Сл. Яворн. Живе́ зі́лля. Бальзамин. Живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо, 66, 45. 2) Свежий, недавний. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. Живе́нький, живе́сенький.
Живи́ло, ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Живи́на́, ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. I. 297.
Живи́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Оживлять, оставлять живым. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Живи́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.
Живи́ця, ці, ж. 1) Живица, смола выступающая от жары на сосне. 2) Канифоль. 3) Название водки. Вареники, знаєте, парують на столі… От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку,
