другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.
Живи́чний, а, е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех. *3) Смолистый. Ішов морем живичного запаху смереки. О. Кобил.
Живичува́тий, а, е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
*Живі́ль, лю, м. Известь. Киевщ.
Живі́сі(е)нький, а, е. Совершенно живой. *Живёхонький. Сл. Нік.
Живі́сі(е)нько, нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь-в-точь, как-раз так. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв.
Живі́т, вота́, м. 1) Живот. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли в животе, а также и для обозначения зависти, скупости, горя об утрате и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Приветствие отца дочери, когда он придет к ней на родины. Мил. 21. Ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. *Крича́ти на́че на живі́т. Орать во все горло. Там такий галас баби збили — репетують, кричать, наче на живіт. Пир. у., Конон. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14. *До живота́. Пожизненно. Сл. Нік. Ма́ти бо́га в животі́. Иметь совесть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе бога в животі нема, що… ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зво́лити. Пощадить, не убить. Дам я тобі… старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. I. 134. *Бі́льше о́ко, як живі́т ма́ти. Жадничать, набирая больше, чем может с'есть. Е, та в тебе, бачу, більше око, як живіт: набрати — набрав, а виїсти то й не подужаєш. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.
Живіття́, тя́, с. = Життя́. Поки й живіття мого — не забуду. Ном. № 4088. За живіття́ = За життя́.
Живки́й, а́, е́. 1) Живой, проворный, энергический. Ярош живкий чоловік. Н.-Волын. у. *2) Живучий. Ота окація та бузина дихати мені не дають. Ну до чого живке — сьогодня вирубав, а днів за два воно й знов виткнулось. Пир. у., Конон.
Жи́вко, нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
*Жи́влення, ня, с. Питание (растений и т. п.). Сл. Дубр.
Живло́, ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.
Живлю́щий, а, е = Живу́щий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. III. 41.
*Жи́вний, а, е. В выражении: Жи́вний понеді́лок. Чистый понедельник. Крим. Жи́вний четве́р. Страстной четверг. Гол.
Жи́вність, ности, ж. Пища, продовольствие, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.
Живня́к, ка́, м. Щетина, собранная с живых свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Жи́во, нар. 1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. II. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.
*Живовзі́р, зо́ру, м. Живая модель. Сл. Нік.
*Живови́дячки, нар. Собственными глазами. Я сам бачив, живовидячки. Сл. Яворн.
Живоїд, да, м. Живьем с'едающий, — говорится о злом, безжалостном человеке. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів? Св. Л. 261.
Живокі́ст, ко́сту, м., и живо́кість, кости, ж. Раст. а) Окопник, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22.
